МЕЖДУНАРОДНОЕ БРЕНД-КОНСАЛТИНГОВОЕ АГЕНТСТВО

... Раннее утро… Солнце не спешит… Оно только готовится показаться над Днепром… Спешит лишь он… Вечно спешащий осенний ветер, он обнажает деревья, дабы поскорее устлать ковром из разноцветных листьев дорогу ей…ОСЕНИ… Я чувствую её приближение, я слышу её дыхание, я вдыхаю её неповторимый аромат… Да, осень, пахнет по-особенному… Лимбическая система в замешательстве, а ты тем временем ускоряешь шаг под Благовест лаврских колоколов и между слов молитвы вплетаешь канвой детские воспоминания. Почему-то, из всех праздников именно Покрова Пресвятой Богородицы более всего ассоциируется мне с бабушкиным домом, где в каждой просторной комнате радовали своим цветением хризантемы, а кустарниковая астра, как бы завидуя королеве осенних цветов, впечатляла массивом мелких лиловых цветочков. В корзинках орехи, в большой фруктовнице яблоки, груши и последние темно-синие увесистые гроздья нашего домашнего позднего винограда. Вкусовые рецепторы уже готовы поучаствовать в весьма приятных церемониях, ибо калиновый пирог и чай уже на устланном праздничной скатертью столе… Бабушка… Сколько счастья подарено ней лично мне… Я смахнула слезинку и даже не заметила как переступила порог храма…Огоньки многочисленных свечей и поминальный столик… Сегодня он ломился от изобилия… Ловлю себя на мысли, что на Покрову мы как-то в унисон поминаем наших родных и близких, которых уже нет с нами в нашей земной жизни, но которые всегда с нами, в нашем сердце и в нашей душе… Мы верим, верим в нашу встречу… Вера человека – великая сила. Не может быть великих свершений, если нет веры в бессмертие. Не может быть жизненного оптимизма, подлинного оптимизма, когда человек не верит в бессмертие. Не может быть победы над всеми фобиями, над страхом смерти, если нет веры в вечную жизнь души. Прискорбно, что в наше время сознание людей пребывает в зоне турбулентности, а перманентная девиация от мыслей о вечности, смещение жизненных акцентов, аксиологий, когда перспектива жизни и смерти как бы ускользает из сознания современника, стала нормой. Современная культура размывает четкие линии бытия и делает всё, чтобы «развлечь» человека, увлечь его остротой сюжета земной жизни. Псевдофилантропы предлагают жить богаче и богаче, потреблять всё больше и больше, тратить ещё и ещё.. Мишень – человек… Цель: живи весело, богато… Имеешь власть – держи и руками, и зубами эту власть, а главное: наслаждайся жизнью. И, конечно, здесь неуместны рассказы о вере в воскресение, потому что акценты и жизненные приоритеты перенесены в иную систему жизненных координат, увы, не ту, что обозначена Творцом. Ну, а что же тогда означает жизнь, в том числе, и перед лицом смерти? Слава Богу, что ещё есть Церковь. И сколько бы инкриминирующей риторики не звучало из громогласного рупора адептов мира сего, апологеты Создателя не дают сегодня потерять ориентир по дороге трепетной души в Вечность. Церковь Божия по-разному, но исполняя те обязательства, которые она приняла от самого Спасителя, несёт нам, людям, благую весть о великой истине, о том, что душа человека бессмертна, и целью жизни есть жизнь вечная…
Собственная рефлексия сегодняшнего дня снова направлена на осмысление веры − этого уникального феномена человеческого бытия. Когда традиционные ценности покидают систему жизненных координат, а глобальные трансформации крушат конструкции прежнего мироустройства, когда человечество теряет ориентиры своего развития, человек, гордо именуемый себя Homo Sapiens, находит себя растерянным. И начинается долгий поиск алгоритма спасения, поиски смысла бытия, дабы от растерянности не перейти к потерянности, и не быть поглощённым экзистенциальным вакуумом. Как страшен он, мучительный поиск собственного жизненного смысла в экзистенциальном вакууме. Как тяготит оно, «переживание бездны»… Как важны для того, кто создан «по образу и подобию Божия», моральные ценности и традиции… Какими фатальными последствиями чреваты их деструкция и дискредитация... Потеря высокого смысла жизни – редукционизм, с его эгоистично-обывательским флёром… Вера, ты открываешь втрое дыхание и побуждаешь к молитве…Да, это глубинная медитация даёт ощущение свободы и связи с Творцом. Молитва Создателю, идущая из трепетного сердца, есть единственный способ перманентно мыслить о Боге, а значит – о Вечности, а значит о тех, кого сегодня нет рядом с нами, и которым так хочется с глазу на глаз сказать СПАСИБО, что были…
P.S. …Я поздравляю всех с праздником. Пусть поможет всем нам Господь укрепиться в вере, пусть ней, верою, мы превозможем все соблазны века сего. Пусть все мы, становимся всё более и более сильным народом, способным на добрые, великие дела и свершения, которые каждому из нас откроют врата Вечности. Пусть вера в бессмертие наполнит бесконечным смыслом нашу человеческую жизнь…
Пусть в праздник Покрова Пресвятой Богородицы над главой каждого из нас невидимо будет распростерт Омофор Заступницы Небесной. Пусть в сердце Божией Матери будет всегда место для каждого прибегающего к Ней человека, ибо Её материнская любовь − неиссякаемый источник утешения, радости, заступничества и помощи для всех нас. Пусть Господь хранит всех нас, помогая восходить от силы к силе, устремляясь к Божьему свету и этим светом на пути к Богу преображается вся наша жизнь.
C Праздником! …
©Vilena V Voronova
#VilenaVVoronova #ВиленаВоронова #Покрова #philosophy #psychology #Цитаты #МыслиВслух

…«Формула Штайнмайєра», «зрада зрадна», «ні капітуляції», − поки «адепти» миру під знаменами алармізму кричать про «зраду», агенти змін − авангардне жіноцтво України на полях Kyiv Global Summit: «Women. Peace. Security», не зраджуючи своїм ідеалам і принципам, продовжують спільний діалог про мирне врегулювання військового конфлікту на сході України, подолання соціально-гуманітарної кризи та вирішальну роль жінок у дипломатичних переговорах, в умовах конфліктів і відновлення миру, а також про механізми розширення участі жінок у політиці та органах влади.
... Цьогоріч Kyiv Global Summit: «Women. Peace. Security» міцно закріпив за собою статус «жіночий саміт №1 в Україні» і став комунікаційною платформою для понад 900 українських і зарубіжних гостей. Гострими, інколи вкрай емоційними були не тільки виступи спікерів, а і саме обговорення тем. А їх на порядку денному форуму було три: «Жінки – агенти змін: переосмислення традиційних підходів до миру та безпеки», «Жінки – агенти змін: протистояння стереотипам від жінки жертви до жінки-миротвориці», «Жінки – агенти змін: політичне лідерство: політичне лідерство. Від жіночої участі в органах влади до прийняття рішень»…
… «Як і в минулому році, сьогодні на платформі Kyiv Global Summit зібралася жіноча еліта України, і ми говоримо про найважливіші виклики: мир, боротьбу з бідністю, захист прав жінок і дітей, подолання гострої гуманітарної кризи. Ми єдині в думці, що для досягнення прогресу важливе широке і цілісне розуміння миру. Адже мир – це не тільки роззброєння і безпека, це і доступ до освіти, медицини, соціальних і державних послуг. І сьогодні жінки-лідери: депутати, члени уряду, представниці громадськості, місцевого самоврядування почали відкриту дискусію і обговорення глобальних передових практик для побудови всеохоплюючого миру в Україні. Я впевнена, що майбутнє України в жіночих руках!», – такою була пряма мова ініціаторки Kyiv Global Summit, народної депутатки Наталії Королевської під час відкриття саміту, і їй, до речі, як і у минулому році, в «часи політичної турбулентності», так і цьогоріч, у «час моно більшості», вдалося зібрати під прапорами своєї об’єднавчої та миротворчої ініціативи представників різних політичних сил і посадити поруч політичних антиподів, аби виробити спільні стратегії не тільки щодо встановлення миру в країні, а і подальшого мирного спільного буття. Їй вдалося елімінувати політичний фльор і запросити експертів, фахівців, представників громадянського суспільства, політиків, голів парламентських фракцій без урахування приналежності до тих чи інших політичних брендів до співпраці, адже ранжуватися за політичними ознаками, коли питання миру і безпеки, соціальної справедливості та економічного зростання − номер один у порядку денному – повне безглуздя.Тому залишається лише засвідчити пієтет та побажати сил і витримки, бодай далі рухатися у цьому фарватері…
…«Основна мета нашої дискусії − жінки-агенти змін! Kyiv Global Summit − створена жінками України ефективна платформа взаємодії українських і зарубіжних політиків, представників бізнесу та громадських лідерів – приклад партнерства за принципом PPP (public private partnership). Його мета − сприяти соціально-економічній взаємодії та використанню кращого досвіду кожного сектора у вирішенні найважливіших глобальних проблем, досягненні миру і захисту людей. Це − унікальний шанс для України, і ми повинні його використовувати», – саме так артикулювали свою місію організатори Kyiv Global Summit: Women. Peace. Security, запрошуючи на свої поля депутатів Європарламенту та національних парламентів країн світу, народних депутатів України, представників міжнародних організацій, іноземних дипломатичних місій, членів міжнародних парламентських асамблей, Кабінету Міністрів України, представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, представників експертно-аналітичного середовища: науково-дослідницьких інститутів і незалежних аналітичних центрів, лідерів неурядових громадських організацій, жіночих об’єднань та рухів, благодійних фондів, волонтерських та правозахисних організацій, провідних мас-медіа…
…Вже традицією стала участь та виступи Юрія Бойка − народного депутата України IX скликання, співголови фракції «Опозиційної платформи – за життя», Костянтина Грищенка −Віце-прем’єр-міністра України (2012-2014 рр.), Валентина Наливайченка − народного депутата України IX скликання від партії «Батьківщина», голови Служби безпеки України (2006-2010 рр., 2014-2015 рр.), Юрія Павленка − народного депутата України IX скликання, члена депутатської фракції «Опозиційна платформа – за життя», Артура Палатного − народного депутата України VIII скликання, Ada Marshania − депутата Парламенту Грузії, політичного секретаря партії «Альянсу патріотів Грузії», Ніни Матвієнко − народної артистки України; Марини Кінах − заслуженої журналістки України, активної громадської діячки та ін. Долучилися до роботи саміту ті, кого називають «нові обличчя». Скажу відверто: політичні неофіти і громадські активісти були на висоті. Імпонує їх позиція, вміння артикулювати і відстоювати вже напрацьовані алгоритми вирішення питань порядку денного. Леся Забуранна − народна депутатка України IX скликання, членкиня депутатської фракції «Слуга народу», Дмитро Лубінець − депутат України IX скликання, член депутатської групи «За майбутнє», Тетяна Плачкова − народна депутатка України IX скликання, членкиня депутатської фракції «Опозиційна платформа – за життя», Лілія Білоус − генеральна директорка Національного комітету Товариства Червоного Хреста України… Їх поміркована полеміка, обмін думками з колегами та учасниками не залишилися поза увагою присутніх.
Проте фаворитами саміту стали Дмитро Разумков – Голова Верховної Ради України IX скликання та його колега Ірина Верещук − народна депутатка України IX скликання, членкиня депутатської фракції «Слуга народу», представник Кабміну у ВР. Такого прояву народної любові та пієтету до політиків годі і шукати. Ну, хіба що тільки президент Володимир Зеленський зміг би конкурувати з ними, коли мова йде про народну симпатію…
…Реактивно швидко збіг час, організатори та учасники підсумовують проведення саміту, конспектують конкретні практичні ініціативи жінок України. Підводячи риску, ніхто не поспішав ставити крапку… Адже дискусія та плідний діалог, які розпочалися у залі, набиратимуть обертів. А жінки як найбільша соціальна група вкотре доводять, що можуть стати потужним суб’єктом впливу на зміст політики в державі…
… Я покидаю гучні поля конгресно-виставкового центру «Парковий», який гостинно та вишукано приймав своїх гостей – учасників Kyiv Global Summit: «Women. Peace. Security». Звідусіль чути пряму мову запрошених, які вже рефлексують на тему побаченого та почутого сьогодні. В епіцентр інформаційного простору транслюються суб'єктивні думки про те, як було, як є, і як буде. Полярність думок та емоцій. Тих, хто «за», переважна більшість…
…Колеги запитують: «Які Ваші враження, як Ви можете прокоментувати подію і все, що відбувається саме зараз, як науковець?»…
…Щодо панельних дискусій... Скажу лаконічно: «Конструктивно та плідно». Проте, як на мене (про це говорила і в минулому році), хотілося б, щоб надалі у фокус уваги потрапляли питання, які не один рік перебувають у фокусі моєї уваги і наукових пошуків: соціокультурна та регіональна ідентичність. Результати власних емпіричних досліджень та наукових пошуків колег: політичних психологів, політологів, соціологів, культурологів, брендологів дозволяють робити, як то кажуть, «замітки на полях» з маркуванням «Nota Bene», особливо, коли перебуваємо у пошуках «рецептів» миру.
Наслідки глобалізації на поверхні: сьогодення фіксує обструкцію монополій держав і трансформацію територіальних ідентичностей. Регіони перебирають роль активних політичних гравців, які генерують власні ідентифікаційні стратегії, залишаючи за собою право пошуку джерел легітимації: то у «модифіковане» минуле пірнають, то у «футурологічні» світи експедують… Тож, сподіваюся, що ці питання знайдуть місце в порядку денному подальших зустрічей…

P.S. ... Подальші зустрічі, звісно, будуть завтра. А сьогодні я побачила тих, хто залишив «зону власного комфорту» і «зареєструвався» у зоні власної відповідальності. Згадала мимоволі і вершників Апокаліпсису, і всіх тих, хто об’єднався під знаменами алармізму, і їх голос звучить, мов єрихонська труба… Та наразі не про них… Спікери закінчили свої виступи, а моя рефлексія тільки почалалася… Ще вчора слово війна було для нас вербальним атавізмом, сьогодні – це наші суворі реалії. Так, жахливо. Але війну, як би це не здавалося абсурдно, не слід розглядати лише як механізм руйнування країни. Якщо так сталося, що її не вдалося уникнути, то її потрібно використовувати як масштабний конструктор майбутнього. Посилення української синхронотопії можливе за умови наполегливої праці кожного і всього народу в цілому, це буде стимулювати і бізнес еліту трансформувати свій потенціал і ресурс на благо країни. Фундаментальні закони ще ніхто не елімінував. Енергія не може взятися нізвідки і не може нікуди зникнути, вона може перетворюватися з одного виду в інший. Не можна тільки споживати і нічого не віддавати. Алгоритм «жертовності» вже запущено і він став екзистенціальною необхідністю. Засновник Microsoft Білл Гейтс добровільно склав з себе титул найбагатшої людини на Землі, віддавши на благодійність 28 мільярдів доларів. Рано чи пізно ця ланцюгова реакція дійде до нашої країни.
Сьогодні кожен повинен думати не тільки про те, яка Україна у нас вже є, кожен повинен думати про те, якою вона стане. І для здійснення цивілізаційного прориву нам потрібні і економічне багатство, і соціокультурний капітал, ну, а нова правляча еліта вже в’явилися. Хочеться вірити, що вона, еліта, не буде в найближчий час розбещена споживанням, а в унісон із суспільством, з прегнантністною гарнітурою стратегічних компетенцій, з чітким уявленням про цивілізаційний розвиток, стане драйвером якісних змін у державі…
P.P.S. … Так сталося, що до зали, де проходив саміт, я потрапила трохи пізніше за інших. Тож, поки очікувала на логіста івенту, аби той провів мене до мого місця, довелося постояти. У цей час модератор заходу надав слово Леоніду Кравчуку… «Як добре, що я стою», − зловила себе на думці, коли аплодувала першому президентові України, його справжності та мудрості…
© Vilena V Voronova
#VilenaVVoronova #ВиленаВоронова #KyivGlobalSummit #WomenPeaceSecurity #Branding_Consulting_VVV #Psihologie #ПолітичнаПсихологія #ПолитическаяПсихология #Політика #Policy

... ВЕРА, НАДЕЖДА, ЛЮБОВЬ...
… Сегодня, когда всюду слышно дыхание осени, я услышала эхо лета… Да, они, лаврские розы, накрыли меня облаком тончайшего аромата, напомнив и о чудесном Фаворском облаке, сходящем после Литургии на православный монастырь, и о Преображении Господнем, и о лете, которое уже прошло и стало историей…
… Лаврский благовест передал эстафету струнам души, камертон Неба филигранно настроил их, и уже слышна осенняя элегия сердца… «Розовый Эдем», − первая мысль, рождённая увиденным… «Всё пройдет…», − напомнила надпись на Соломоновом кольце… Грусть дала о себе знать теплыми слезинками…Ты снимаешь мета кольцо мудреца, которое уже не помогает… Но она, седая гравировка на внутренней стороне, «и это тоже пройдёт…», возвращает на цыпочках уходящую гармонию...
... Сегодня 30-ое сентября… Мы, православные христиане, по традиции отмечаем День памяти святых мучениц Веры, Надежды, Любови и матери их Софии... Вера, надежда, любовь… Собственная рефлексия сегодняшнего дня направлена на осмысление этих феноменов человеческого бытия. Когда традиционные ценности покидают систему жизненных координат, а глобальные трансформации крушат конструкции прежнего мироустройства, когда человечество теряет ориентиры своего развития, человек, гордо именуемый себя Homo Sapiens, находит себя растерянным. И начинается поиск алгоритма спасения, поиски смысла бытия, дабы от растерянности не перейти к потерянности, и не быть поглощённым экзистенциальным вакуумом. Как страшен он, мучительный поиск собственного жизненного смысла в экзистенциальном вакууме. Как тяготит оно, «переживание бездны»… Как важны для того, кто создан «по образу и подобию Божия», моральные ценности и традиции… Какими фатальными последствиями чреваты их деструкция и дискредитация... Потеря высокого смысла жизни – редукционизм, с его эгоистично-обывательским флёром… Бытие устанавливает диагноз современнику – ноогенный невроз – сегодня звучит как приговор свыше, как расплата за деяния человека «разумного» на этой земле… Но Творец всемилостив к своему творению, Он в которых раз прописывает действенный рецепт с формулировкой «Da tales doses numero 3: Fides, Spes et Caritas» … Вера, надежда, любовь − они были и остаются основными положительными экзистенциалами человеческого бытия. Они − модусы бытия каждого из нас, индивидов в уникальных условиях жизни. Они – надёжные смысложизненные конструкты, аксиологические константы и квинтэссенции целей, стремлений, смыслов. Вера-надежда-любовь − мировоззренческая конструкция, крылья, которые позволяют покинуть пределы эмпирической реальности, выйти за границы ограниченного природой «эмпирического Я» и найти свернутое, как тонкий папирус, в бессознательных слоях человеческой психики изначально «совершенное Я», ибо оно от сотворения Творцом жаждет своей актуализации…
…Человеческое бытие – тайна, и открывается она в молитве. Да, это глубинная медитация дает ощущение свободы и связи с Творцом. Молитва Создателю, идущая из трепетного сердца, есть единственный способ перманентно мыслить о Боге. Сила логики открывает многие закрытые двери, но и ей не подвластна онтологическая тайна, ибо её открытие следует искать в выявлении духовных данностей, а это − вера, надежда, любовь…
P.S. … Сегодня все мы, без исключения, как никогда ранее нуждаемся в этих простых и в то же время основополагающих добродетелях, дарованных нам свыше. У каждого из нас зиждется в душе НАДЕЖДА на самое светлое будущее. У каждого в сердце горит огонь ВЕРЫ в счастье и радость бытия. И каждый всем естеством жаждет ЛЮБВИ: сочувствия, соучастия, сострадания, сопереживания… Пусть Вера, Надежда, Любовь и Софийность сердца будут квинтэссенцией Modus Vivendi каждого из нас. С праздником, друзья!
P.P.S. … Я покидала «розовый рай»… Вот уж показалась старинное Лаврское братское кладбище возле храма Рождества Божией Матери Киево-Печерская лавра… Именитые, мудрые, сильные − они погребены здесь, в тишине Святой обители… Я снова смотрю на кольцо Соломона…«Всё проходит»…«И это тоже пройдёт»… Глядя с тоской на убранные могилы, я подумала: «Вот всё и прошло»… Луч солнца, он едва пробивался в утреннем облачном небе, он осветил ребро кольца: «Ничто не проходит»… Да, просто придёт время и Homo Sapiens уступит место Homo viator… Человек – он вечный путник…
©Vilena V Voronova
#VilenaVVoronova #ВиленаВоронова #filosofia #Psihologie

…ЩАСТЯ ЗАРАЗ… Happiness now
…«Довіра та почуття приналежності кожного громадянина є основою для побудови міцного і щасливого суспільства», − так артикулював алгоритм щастя Президент Фінляндії Саулі Нііністьо.
…«Верховенство права є важливою передумовою для щасливого життя людини та суспільства загалом», − уточнює Президент Естонії Керсті Кальюлайд.
…«Знайшов для себе відповідь, що щастя — це мати можливість не боятися і бути собою, а це значить мати можливість вибирати. Українці в цьому плані — щасливий народ, у них є ця можливість», − прем'єр-міністр України Олексій Гончарук (Oleksiy Honcharuk).
… «Боротьба за щастя людей вимагає від держави продуманого та обережного підходу», − резюмує професор психології Гарвардського університету Стівен Пінкер.
…«Багатство не гарантує щастя, досягнення такого душевного стану скоріше залежить від уміння людини ділитися з оточуючими усім найціннішим», − вважає співзасновник та співголова правління Carlyle Group Девід Рубенштейн.
…«Запобігти глобальним загрозам XXI століття можна лише об’єднавши зусилля всього людства», − таку думку висловив професор Єврейського університету у Єрусалимі Ювал Харарі.
…«Здатність бути самокритичним є невід’ємною передумовою справжнього щастя», − упевнений автор ідеї та сценарист серіалу «Чорнобиль» Крейг Мезін.
…«Держава та політики не здатні зробити людей щасливими, стати такими вони можуть лише доклавши самостійних зусиль», − так вербалізував «рецепт» щастя старший науковий співробітник Інституту Гувера, Стенфордського університету Ніл Ферґюсон.
…«У нашому глобальному дослідженні ми запитували людей в цілому світі: «Що для вас найважливіше?». У багатьох країнах казали «щастя», а в деяких – «здоров’я», в інших – «фінансова безпека». А от громадяни однієї країни хотіли найбільше не цього. Для них найважливіше, щоб щасливими були їхні діти. Ця країна – Україна … Українці дуже песимістичні щодо сьогодення, але дуже оптимістичні щодо майбутнього в розрізі найближчих 5 років. Ми - оптимісти №1 у цілому світі», − такою «оптимістично-шасливою» була пряма мова засновника Форуму YES, Фонду Віктора Пінчука Victor Pinchuk Foundation та групи EastOne Віктор Пінчука і такими ж самими були головні меседжі і заяви на 16-й Щорічній зустрічі Європейської Стратегії (YES) «Щастя зараз. Нові підходи для світу в кризі».

…Численні учасники і титуловані гості, а їх цьогоріч було понад 400, найбільшої на Сході Європи платформи публічної дипломатії з розробки стратегії розвитку України в глобальному контексті у ці вересневі дні знову демонстрували свій творчий хист у вербальній еквілібристиці, коли йшлося про ключові глобальні виклики сьогодення й пошуки шляхів до їхнього вирішення за допомогою державного управління заради щастя. «Вони» намагалися знайти нові алгоритми буття, бо не приховують, а констатують те, що традиційним політичним та економічним системам опонують протестні партії та політики, які не належать до мейнстріму, і міжнародні альянси й інституції складають тест на міцність. «Чи достатньо міцні наші системи і структури з огляду на економічні, технологічні, безпекові та технологічні виклики, з якими ми зараз стикаємося?» − задавались питанням «вони».

…Кожен спікер претендував на роль кращого «щастєзнавця» і красномовно презентував свої «технології» щасливого буття. Як то кажуть: «Поживемо − побачимо» як рефлексії провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, громадських діячів, провідних світових мислителів, експертів з 26 країн світу вплинуть на хід історії і чи буде ця історія для людства щаслива, і як позначаться в онтологічно-екзистенціальної системі координат «землян». Сьогодні «вони» «зосереджені» на глобальних питаннях, «їм» не дає спокою зрушення у геополітичному розподілі сил та зміни в світовій економіці, «вони» в пошуках алгоритмів глобальної безпеки, «вони» не засинають доки знову не переймуться проблемами кібербезпеки, «вони» генерують ідеї щодо енергетичної безпеки…

… За традицією, однією з найважливіших тем зустрічі YES стала Україна та її перспективи у світі. «Палкі дискусії» було присвячено змінам, що відбуваються в нашій державі, та викликам, що постають перед Україною. Реформи в країні, сприйняття України країнами ЄС, можливості щодо забезпечення національної безпеки, рецепти по збереженню територіальної цілісності, пошуки розв’язання конфліктів між лідерами думок та особистими інтересами …

... «Їх», шанованих учасників Зустрічі, як і рік тому, «обтяжує» те, що популізм у політиці зростає по експоненті. Проте наразі вони були обережними у висловлюваннях, зважаючи на останні політичні тренди та електоральну симпатію до «несистемних» політиків. «Комік в політиці — Рейк’явік як прецедент для України», − так, цьогоріч головну трибуну Форуму прийшлося ділити із «коміками» − Йон Гнарр – комедійний актор, колишній мер Рейк’явіка розмірковував перед поважним зібранням про успіхи «несистемних» у політичних іграх. «Трамп — Рух п’яти зірок — Джонсон — Болсонару… Зеленський?», − схоже ця тема хвилює «системних» і «їм» не до сміху від «їх» сміху…

…Пет Кокс, Олександр Квасневський, Джон Теффт, Крістофер Пінчер, Тоні Блер, Курт Волкер, Карл Більдт, Вікторія Нуланд − цей список можна продовжувати, та мимоволі ловлю себе на думці, що зникає цікавість до самої події, коли згадуєш цих політичних «мастадонтів». Можливо тому, що знаєш наперед вербальні меседжі цих «глобальних» гостей, які немов «весільні» генерали на світових політичних локаціях. Їх меседжі про глобальні загрози тероризму і радикалізму, які все частіше нагадують про себе фатальними подіями. Їх заяви про те, як «вони» перебувають у «перманентному пошуку розв’язання» проблем соціальної нерівності і шляхів її подолання . Їх наративи про те, як «вони» встановлюють «алгоритм буття» для тих «інших», які намагаються знайти «рецепт виживання» в світі, де крізь і всюди наслідки глобальної діяльності «їх». Можливо саме «їх» присутність детермінувала в останні роки появу негативних конотацій, коли йшлося про Ялтинську стратегію. Згадалося, як в минулі роки цей міжнародний івент отримав поза очі нейм «нафталіновий форум». Так, на цьогорічному Форумі «вони» знову були, але було «по-іншому» і нехай в «їхньому» розумінні «по-зеленому», проте це було зовсім з іншим присмаком і запахом. Домінував інший «аромат». З’явилося специфічне відчуття присутності в повітрі нових летючих пахучих речовин, які реактивно швидко були запеленговані хімічними рецепторами нюху. Таке враження, що утворився новий ольфакторний код цього івенту. Цей невербальний код легко зчитувався, а лімбічна система неначе почала «опрацьовувати» нові опції. Я не можу сказати, що перебуваю у повному захваті від «неофітів» в політиці, але зе-апологетом я потроху себе відчуваю. Сьогодні пряма мова Президента України Володимир Зеленський про щастя, яку вже розібрали на молекули і атоми, схоже елімінувала демаркаційну лінію між «ними» та «іншими». Якось дуже органічно він не вписувався у сталу політичну парадигму під загальною назвою «вони». Сьогодні він в одному кластері з «іншими» і, схоже, поки що не поспішає вдаватися до транспозиції і залишає за собою статус «слуги народу». «Виходячи з українського контексту результатів дослідження, гадаю, можу вивести таку формулу: бути слугою народу – означає урядувати заради щастя цього народу», – такою була порада Віктора Пінчука в момент звернення до Президента України Володимира Зеленського. Як на мене, цю пораду варто було адресувати не Зеленському і Ко, а
багатьом присутнім у залі…

P.S. … Сьогодні поля «Мистецького» намагалися об’єднати всіх тих, хто, на думку організаторів, здатен вивести алгоритм щастя у часи кризи. Я побачила різних «щастєзнавців». Більшість з префіксом «екс» у пошуках нових зв’язків прокладають нові траєкторії власного буття, аби наздогнати «щастя», яке стрімко покидає їх разом із високою посадою чи мандатом нардепа. Ну, що ж , мають легітимний статус – переймаються ж щастям, дарма, що своїм. Були і ті, для кого YES був і залишається виключно іміджевим івентом, який перфектно використовується ними заради власного піару і можливістю нагадати про себе. Можливо, це робить їх щасливими. Якщо так, то така присутність виправдана. Побачила численних адептів хайпу. Не побачила колег-науковців: психологів, філософів, антропологів, «доморощених», не «заморських». Не тих, хто «зачекінився», щоб «заселфитись», а тих, чия пряма мова надовго каталізує власні глибокі рефлексії щодо буття, щастя. Тих, по яким звіряєш свій наступний екзистенційний крок. Організаторам видніше, як то кажуть. Проте впевнена, що наукова спільнота після проведення відповідних досліджень, отримання нових конкретних фактів про «Happiness now», в процесі наукового рефлексування обґрунтують їх та у сукупності з іншими результатами наукових пошуків розв'яжуть наукове завдання, що матиме істотне значення для сучасної науки. Але, справедливості заради, треба сказати, що на респект організатори заслуговують, адже в такий спосіб (проведення «щасливого форуму»), підтримують глобальну ідею про те, що прагнення до щастя є невід'ємним бажанням кожної людини; сприяють закликам Організації Об'єднаних Націй до глобального щастя і благополуччя на Землі, включаючи просування глобальних цілей в області сталого розвитку; перебувають у тренді, слідкуючи за світовими меседжами про майбутнє щастя як глобальної парадигми розвитку планети, яку ми називаємо «спільний дім». Але, повертаючись до учасників і присутніх. Їх так було багато і кожен про своє щастя. І лише спостерігання за одним детермінувало генерування нових емоцій – справжніх – тих, які з вологістю в очах... Я побачила того, кого «болить не Україна», а щастя кожного з нас… Президент… він був найпереконливішим…

P.P.S. ... «Що потрібно країні для щастя? Все просто: подолати ворогів. І йдеться не тільки про геополітику. Я маю на увазі ворогів нашого українського щастя — це війна, бідність, корупція і, вибачте, заздрість»,− залишається лише погодитися із Володимиром Зеленським Володимир Зеленський. Лише одна ремарка – заздрість в «ієрархії ворогів», на превеликий жаль, поза конкуренцією. Ця ментальна риса етносу залишає за собою перші місця…
©Vilena V Voronovа
#VilenaVVoronova #YES #ЯлтинскаяСтратегия #HappinessNow #ЩастяЗараз #Зеленський #ВиленаВоронова #16ЩорічнаЗустрічЯлтинськоїЄвропейськСтратегії

… Початок дня. Метушливо та гамірно. Водії нервово маневрують у пошуках оптимального шляху, пішоходи поспіхом перебігають вулиці. Здавалося б, усе, як завжди…
Однак, цей день особливий. І не лише тим, що в літній спеці вже відчувається освіжаючий подих осені. А тим, що разом із сонцем землю зігрівають мільйони сяючих посмішок щасливих людей…
… Сьогодні – свято. День, яке щороку об’єднує мільйони людей…Старт нового навчального року … У фокусі моєї уваги ті, які аби дістати знань, обрали найкращий виш країни – національний освітній бренд – Київський національний університет культури і мистецтв КНУКіМ. Так, сьогодні спостерігаємо стійку тенденцію: в епіцентр уваги молоді потрапляють вузи-бренди. Свій вибір вони пояснюють просто: обираючи виш з «ім’ям», абітурієнт інвестує в своє майбутнє. Для них бренд вузу – це символічний капітал, який вони вважають вагомим бонусом в подальшому працевлаштуванні, та і загалом наріжним каменем у побудові кар’єри.
В Україні за часи незалежності розпочався і продовжується процес реформування системи освіти на принципах демократизації усього навчально-виховного процесу. Так, відкрилися нові навчальні заклади, але справжнім брендом у сфері освіти за роки новітньої історії країни, сильним і капіталізованим, фахівці називають лише один – Київський національний університет культури і мистецтв КНУКіМ. І тут я цілком поділяю думку колег…
А в чому секрет? Чому саме цей вуз став першою ластівкою, коли мова йде про сучасні освітні бренди?
Комунікація є транслятором бренду і особливо важливою при формуванні іміджу вузу (а значить і освітнього бренду), який являє собою ні що інше як стійку, емоційно забарвлену думку про вуз групи людей на основі сформованого у них образу, який виник внаслідок прямого контакту з вишем чи його керівництвом, або на основі інформації, отриманої про навчальний заклад з інших джерел. Образ університету формується у свідомості учасників ринку освітніх послуг на основі ідентичності бренду. Бренд вузу – це гарнітура унікальностей, набір утилітарних і символічних цінностей, призначених для задоволення функціональних, соціальних, психологічних, економічних та інших потреб споживача. Це все, що спадає на думку людині щодо вузу, коли вона чує назву, фокусує увагу на візуальній атрибутиці тощо. Усе це можна сказати про Київський національний університет культури і мистецтв КНУКіМ. І тут варто згадати, який масив інформації в різні часи супроводжував «поющего ректора». Пам’ятаєте як Михайло Поплавський ризикнув довести цільову аудиторію до «стресу», давши привід експертному середовищу брендологів, релайтерів, політичних психологів, політтехнологів ще довго дискутувати на тему PR-проекту «Співаючий ректор як технологія», аби згодом дійти висновку, що рівних йому в умінні встановлювати раппорт чи емпатію, використовуючи найкращі засоби: телевізійні шоу, теле- та радіотрансляції, концерти, перфоманси, просто немає. Досить швидко бренд «поющий ректор» почав працювати на бренд університету. Застосовані самим Поплавським та його командою технології брендингу вдосконалили комунікації, соціально-інформаційні обміни, відкорегували алгоритми формування сприятливого іміджу та позитивної репутації цього виша. Ця перфектна комунікація спрацювала…
…Звісно, формоутворюючими складовими бренду КНУКіМa є і науково-творчий потенціал, і матеріально-технічна база вузу – сьогодні вони оцінюються експертами найвищими оцінками. Університет дає змогу забезпечувати високий рівень підготовки фахівців у галузях культури, мистецтва, туризму, соціально-культурної сфери. Молодь сьогодні обирає трендові спеціальності, достатньо заглянути на веб-ресурс вузу, аби переконатися: інноваційний підхід у системі навчання – домінанта у навчальній парадигмі вишу…
…І знову я мимоволі згадую відомого брендолога і економіста, автора теорії 4d-брендингу та одного з найвідоміших слоганів в історії реклами: "Nokia. Connecting people" Томаса Геда, який влучно зауважив: «Завдання бренду – достукатися до наших сердець». Сьогодні, у ці святкові дні, всі ті хто був на полях КНУКіМа на власні очі побачити кількість тих, до чиїх сердець «достукалися» – тисячі юнаків та дівчат обирають Український Гарвард… Сьогодні вони розпочали свою ходу у майбутнє червоною доріжкою, аби нею пройти до Олімпу успіху та визнання…
P.S. … Отож, принагідно, вітаю всіх тих, хто сьогодні розпочав свою ходу у світ знань. З особливим почуттям я звертаюся до моїх найкращих студентів. Мої дорогі КНУКіМівці і КУКівці! Я щиро та сердечно вітаю Вас! Вас, молодих та амбітних, творчих та талановитих, розумних та кмітливих, винахідливих та креативних, енергійних та завзятих, романтичних та прагматичних, активних та наполегливих, чесних та гідних, вас, тих хто є авангардом нашого суспільства, нашою надією і нашим світлим майбутнім. Квітуйте та залишайтесь такими завжди. Не втрачайте віри. Живіть надією. Надихайтесь любов’ю. Навчайтеся мудрості та вчіть нас бути мудрими. Нових горизонтів буття вам. Нових можливостей без утисків долі. Реалізації планів. Здійснення мрій. Незламного духу. Наслідуйте найкраще. Відкривайте краще. Залишайте по собі найкраще. Нових інтелектуальних ідей та наукових досягнень. Свободи вам і права вибору. Ви гідні жити в заможній країні. Поважайте свою гідність. Не дозволяйте нікому і за жодних обставин скривдити вашу честь. Ви – сила, яка здатна перемогти все. У вас вийде, я знаю, бо ви – прогресивна молодь, яка вже завтра, а я в це вірю, стане новою елітою в Україні, бо на ваших знаменах я читаю «Patriae decori civibus educandis». Зі святом…

©Vilena V Voronova Вилена Воронова (Vilena Voronova)

#ВиленаВоронова #VilenaVVoronova #ДеньЗнань #МісцеЩасливихЛюдей #БрендВуза #ОсвітніБренди #КНУКіМ #МихайлоПоплавський #Branding_Consultinlng_VVV

… «…Минуло 28 років. 28 різних років – непростих, буремних, тернистих, але наших спільних. І всі ці роки ми пережили разом усією країною. Всією країною ми тягнули "кравчучки", ми нарізали купони та, відверто кажучи, дивилися як "багаті теж плачуть", усією країною мали ваучери, ходили в "мальвінах". А ті, кому пощастило, з пейджерами. Всією країною ми стрибали на рекордну висоту – 6 метрів 14 сантиметрів. Плакали на олімпійському п’єдесталі в Атланті, коли вгору підіймався саме український прапор. Усією країною змушували тремтіти грандів європейського футболу, коли Лужний зі Львова отримав пас від Головка з Херсону, віддавав на Реброва з Горлівки, а той – на киянина Шевченка. Тоді "гол" гомоніло від Ужгорода до Луганська. Всією країною – від Донецька до Карпат – ми летіли до зірок разом з Леонідом Каденюком. І раділи, коли у відкритому космосі вперше в історії пролунало "Ще не вмерла…" Всією країною стояли в черзі у перший McDonald’s та слухали "Танець пінгвіна" від Кузьми. Чекали армагеддону з настанням 2000 року і раділи на ранок, що його пережили..»… Психологи, фізіогномісти, спічрайтери «розкладають на молекули й атоми» вітальну промову президента. ЗЕ-промову шостого Президента України Володимир Зеленський вже «розбирають на цитати» … Кожен обирає свою, витягаючи при цьому з репозиторію пам’яті власно архівовані життєві слайди-спогади… Хтось зі сльозами на очах, хтось із посмішкою… А деякі з подивом, бо не почули слова є «Росія», «агресор». Більшість з радістю схвалюють те, що «ми різні, але ми єдині»…

… Я покидаю голосний Хрещатик, який сьогодні особливо ошатний, вбраний у білий, підіймаюся до Михайлівської площі… Звідусіль чути пряму мову людей, які вже рефлексують на тему побаченого та почутого сьогодні. В епіцентр інформаційного простору транслюються суб'єктивні думки про те, як було, як є, і як буде ... Полярність думок та емоцій… Одні під враженням нового формату дня народження країни і для них «Хода гідності» стала найкращим дійством серед івентів за часи незалежності. Можна вступити у глибоку полеміку щодо постановки та режисури заходу, а можна просто поаплодувати і ще раз високо оцінити креативність та професіоналізм режисера Алана Бадоєва Alan BadoevAlan Badoev (до речі, випускника виша, якого позаочі давно називають «місцем щасливих людей», виша, освітній бренд якого, народився і капіталізувався саме в незалежній Україні − Київського національного університету культури і мистецтв КНУКіМ ) та хореографа Олена Коляденко Лена Коляденко (Olena Kolyadenko). «Стильно, креативно, по-новому, по-європеськи, зі смаком", − так вербально оцінюють сьогоднішній перформанс глядачі та учасники…Є і ті, хто невербально комунікує і просто викидає великий палець вгору, коли чує запитання: «Вам сподобалося?»… Не стримують емоцій молоді хлопці та дівчата, які у захваті від нового звучання гімна України у виконанні оркестрів і відомих музикантів, адже прозвучало понад 600 голосів. Сім хвилин «національний хіт» лунав над Майданом. У супроводі гітари та арфи, мов у повітрі, на даху консерваторії Тіна Кароль ТИНА КАРОЛЬ у об’ємній білій сукні з елегантним «жовто-блактним колоссям» на шиї , легендарний композитор Мирослав Скорик на землі за «блакитно-жовтим» фортепіано, оперні виконавиці Анжелина Швачка (лауреат премії ім. Тараса Шевченка) і Оксана Крамарева (лауреат конкурсу Пласідо Домінго), представниця України на дитячому "Євробаченні" Дарина Красновецька на імпровізованій білій міні-сцені – сьогодні їх виконання гімну каталізувало високі емоції найвищого ґатунку…

…Кияни та численні гості помітили, що цьогоріч «все було дуже «по-людськи», без пафосу». «Кожен із нас президент», − сьогодні ця теза з інавгураційної промови Володимира Зеленського Володимир Зеленський стала не тільки неймом ТВ-марафону на каналі «112 Україна» Anna Stepanets112.ua Владимир Полуев , а і найчастіше згадувалася пересічними українцями, які прибули у центр столиці на святкування дня народження країни. Так, більшості сподобалося те, що саме людина − простий українець та українка у фокусі уваги, а не бойова техніка. «Не танк, а танкіст, не літак, а льотчик. Ми хочемо звернути увагу українців на подвиги наших героїв, а герої бувають і військові, і просто ті люди, які прославляють нашу країну в всередині і поза межами”, − схоже ця ідея (сьогодні вже реалізована) організаторів прийшлася до душі українцям. Помітили вони і те, що нагороди з рук президента отримали не тільки військові, нацгвардійці та прикордонникі, які захищали державу на Сході країни , а і надзвичайники, поліцейські, волонтери, освітяни, медики,спортсмени…

…Присутні смакують родзинкою цьогорічного святкого івенту: білий колір. Колір миру та чистоти – сьогодні він домінував. Численні інсталяції та локації «вишукалися» у білому. Діти, які брали участь у флешмобі, немов білі голуби, символічні щити «Беркута» і пожежна машина з брандспойтом (та, що перекривала вулицю під час бойових дій у 2014-му) на Інституцькій теж вифарбували у білий, білою була і стилізована мапа України на бруківці. Це потім вони, діти, своїми маленькими долоньками все це розфарбували у жовто-блакитний, а ще - поклали білі квіти до пам'ятника героям на Алеї Героїв Небесної сотні біля Жовтневого палацу… Перша леді у білій елегантній сукні, яку прикрашає тендітна жовто-блакитна смужка бантиком супроводжувала президента під час урочистостей. До речі, така тендітна смужка прикрашала одяг всіх гостей свята. Вже чутна інкримінуюча риторика з вуст тих, хто називає себе «справжніми патріотами», мовляв, чому так мало національних кольорів, «ледве помітили стрічку у президента». Частіше за все діамант у каблучці – маленький камінчик, проте каблучка в рази коштовніша, аніж біжутерія з масивним склом…

…Поки одні старанно видають порції власних емоцій щодо Ходи гідності, інші вже дискутують про «альтернативний» Марш ветеранів ( в ці хвилини мимоволі ловиш себе на думці, що наша країна має глибоко закорінену демократичну традицію, яку нова влада не тільки не порушує,а і артикулює в глобальний світ месседж про те, що демократія в Україні − це органічний симбіоз консенсусу та компромісу між усіма суб’єктами політики, свободи і законослухняності, принциповості та толерантності, який створює атмосферу гармонії у відносинах людини з державою)…

…Традиційно на урочистостях з нагоди Дня Незалежності прикуто увагу до президентів України. Цьогоріч вони розділилися на тих, хто був на Майдані (Леонід Кравчук Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко) і тих, кого там не було (Віктор Янукович, Петро Порошенко). Як то кажуть: «Кожен сам обирає траєкторії своїх пересувань і точки локації»… Проте українцям все ж таки вдалося побачити президентів разом, правда не шістьох, а п’ятьох. Вперше вони сфотографувалися разом під час прийому до Дня Незалежності у Маріїнському палаці. На світлині, яку зробила шеф-редактор Левый Берег - LB.UA Соня Кошкина (Sonya Koshkina): Леонід Кравчук Леонід Кравчук(1991-1994), Леонід Кучма (1994-2005), Віктор Ющенко (2005-2010), Петро Порошенко (2014-2019) і чинний глава держави Володимир Зеленський…

… Ну, а поки в Маріїнському продовжується прийом та «селфування», на полях свята є ті, хто продовжує полеміку про доцільність масштабних заходів до річниць Дня Незалежності, забуваючи про те, що перформансну комунікацію ніхто не скасовував, а перформанс як полікультурна модель комунікації своїми динамічними характеристиками відповідає тенденції зміни образу сучасного світу…

…Адепти ТБ вже встигли дати оцінку святковому контенту провідних ЗМІ країни, щедро використовуючи і білі, і чорні фарби…

… Експерти, представники різних соціальних і професійних кластерів, намагалися прописати «лонг-лист» до 28-річниці Незалежності з іменами легендарних українців, називаючи кращими з кращих: Левка Лук'яненка, Любомира Гузара, Мирослава Поповича, Богдана Ступку, Ліну Костенко, Миколу Амосова, Валерія Лобановського, Бориса Патона… Філософи, політики, представники світу мистецтва, історики, журналісти та інші – кожен на свій лад інтерпретував весь той історичний шлях, який пройшла Іменинниця за роки незалежності і намагався бути футурологом, коли давав оцінку тим траєкторіям, якими країна рухається сьогодні у новому фарватері з новим капітаном…

… Україна ... Сьогодні – це держава в центрі Європи, яка у всіх на вустах. Українцям вдалося знайти унікальну рецептуру і приготувати шедевр, який своєю неповторністю і шармом, смаком і присмаком вражає світ. Стійкість і мужність, любов до рідної землі, гідність і щирість, привітність і гостинність, патріотизм, сентиментальність, емпатійність – цей симбіоз етнопсихологічних констант українців вражає і здатний достукатися до серця кожного. Думаю, Томас Гед може сміливо парирувати перед своєю аудиторією, читаючи чергову лекцію з брендінгу. Адже саме він сказав: «Головне завдання бренду – достукатися до серця»…

… Вже стало традицією те, що компанія Google присвячує свій дудл Україні в день її народження (листівка-дудл є схематичним зображенням українського прапора, який розвивається на тлі неба), а спеціальний вітальний Doodle, який видно, як тільки користувач наведе курсор, повідомляє «День Незалежності України 2019». Такий приємний маркер капіталізації державного бренда…

… День починався під сто сумних ударів дзвона на Майдані Незалежності, які стали спомином і символом ста ударів серця кожного з полеглих Героїв Небесної сотні. Сьогодні українці знову пройшли Алеєю Героїв Небесної сотні...Це рівно сто кроків – кроків нашої болі та нашої вічної пам’яті… 
…День закінчується під дзвони Михайлівського Золотоверхого… Вони зупинили мене біля храму… А ще, каталізували власні рефлексії про Незалежність чи «залежність» моєї країни. Все в цьому світі має біполярну природу. І, щоб осягнути наш двоїстий, амбівалентний світ, де переплітаються протилежності, Homo Sapiens вдається до амбівалентного способу мислення, тож по-різному реагує і сприймає події, кожен сам конструює дійсність, кожен має власну інтерпретацію і може саме так самозберігається, в такий спосіб захищає себе від зовнішніх подразників, рефлексує і рухається далі траєкторіями життя. Так, турбулентності не уникнути, а девіація стала звичайним явищем. Але, знову ж таки, рухаємося, а значить – живемо…

P.S.… Сьогодні все було у білому… Така символічна tabula rasa… Сьогодні суспільство стоїть перед ціннісним вибором: духовний матеріалізм або практичний гуманізм, соціальна справедливість чи економічна ефективність; авторитарний режим чи самоорганізація на платформі постдемократичних цінностей… Сьогодні кожен має право вибору… Але перед тим як обрати, спочатку варто обрати відповідальність… Що пропише історія на цій tabula rasa - покаже час… А може, пропише не історія, а кожен із нас, бо «кожен із нас президент»…

P.P.S. … «Про що Ви мрієте у День Незалежності? Нам важлива Ваша думка. Ми представляємо незалежне…», − ці риторичні питання звучать традиційно від інтерв’юерів у ці святкові дні… … «Я мрію, щоб Небо наклало табу на ненависть один до одного і ворожнечу … Я мрію про РЕНЕСАНС УКРАЇНИ», − традиційно відповідаю я… 
…Із Днем Незалежності, друзі!...
©Vilena V Voronova 
#VilenaVVoronova #ВиленаВоронова #ДеньНезалежності #Київ #Україна#Бренд #ХодаГідності #Геобрендинг #Зеленський

...Сегодня всё по-особенному... Даже в это непростое время, в суете мирских будней, фибры естества улавливают флюиды благодати, а душа поёт, настроенная камертоном Неба. Смотришь на него и открывается бесконечность, манящая своим безмятежием. Праздничный благовест только усиливает эту райскую гармонию неба, солнца и Божественного Духа повсюду. 
Всеми любимый с ранних лет −Яблочный спас. Память каждого трепетно хранит в душе историю детства. Каждый готов хоть на миг перенестись туда, где пахнет бабушкиными пирогами с яблоками, туда, где мама на стол, устланный белоснежной скатертью, выкладывает огромное блюдо, заполненное увесистыми гронами винограда, грушами, сливами, персиками и, конечно, яблоками. 
Сегодня православные и греко-католики в разных уголках земного шара празднуют Преображение Господа Бога и Спаса нашего Иисуса Христа. По древнему обычаю в этот день верующие спешили к храму, где во время Божественной литургии Господь ниспосылал молящимся благодатную частицу Фаворского света. 
Традиции − незыблемы… Тысячи украинцев сегодня возносили молитвы к Господу. А ещё, мысленно, в который раз, устремлялись на гору Фавор, чтобы вновь и вновь пережить минуты великой радости, благодати и сакральных откровений. 
В празднике Преображения нам, людям, приоткрывается великая тайна вечности. Преображение как визуализация явления Царства Божьего на земле. 
…Спаситель мира, Иисус Христос, зная о предстоящих крестных страданиях, взял с собой трех из своих учеников − Иакова, Иоанна, Петра и отправился из Капернаума к горе Фавор. Именно здесь, на Фаворе, апостолы стали свидетелями Божественного Преображения Христа. Это явление потрясло их своим величием и славой. Лицо Спасителя просияло, стало подобным свету молнии. А одежды сделались ослепительно белыми, как первый снег. Господь стоял, окруженный сиянием. В этот момент Христу явились два пророка: Моисей и Илия. Ученики слышали их беседу… 
Экзегеты утверждают, что разговор был о Голгофской жертве. О том, что Иисусу предстоят страдания и что грехи человеческого рода будут искуплены Его кровью, кровью Сына Божьего и Спасителя. 
Этот день для многих стал днём утешения. Днём виденья блаженной славы Творца, которая непременно воссияет в вечности для нашего нового естества, после временных земных странствий, так часто преисполненных испытаниями, скорбями, страданиями, болезнями, лишениями. 
Безусловно, человеку, хоть и обладающему мощным импульсом познания, сложно объяснить природу того или иного явления, поверить в факт имевшего место исторического события, окутанного флёром сакральности, принять то, что лежит за пределами опыта. Как говорили древнегреческие философы: «Логос «обращается» к людям, которые, даже «услышав», неспособны его понять, ибо обыденное человеческое сознание считает свой частный произвол выше «общего» законопорядка». Вот так и с Преображением: некоторые сводят его к церковному празднику, другие − механистическому обряду освящения плодов, без понимания глубинной сути. Третьим для амплификации смысла этого явления приходится погрузиться в мир кварков, вооружившись знаниями и открытиями асов в физике элементарных частиц: Гелл-Манна, Цвейга и замечательного Ричарда Фейнмана. Кое-кому ближе и роднее метафизика, способная «чистым философским познанием» приоткрыть «врата вечности». Так уж повелось, что будучи школьниками, нам, человекам, легче понять фазовые превращение веществ, проводя простые опыты в школьной физлабаратории. Имея источник, подающий энтропию в воду, мы в считанные минуты уже могли визуализировать превращение воды в газ, вернее в водяной пар и такие фазовые переходы нас ничуть не удивляли. Другое дело – трансформации человеческого естества, его преображение там , за «земными горизонтами». И здесь начинается перманентный процесс задавания вопросов в системе координат «смерть и бессмертие» и поиск ответов на них же, как правило, заканчивающийся умозаключением Екклесиаста: «Потому что во многой мудрости много печали; и кто умножает познания, умножает скорбь». И здесь как продукт рефлексии приходит мысль о том, что может, когда дело касается спасения души сбросить «оковы» науки. Укротить своё инфантильное Эго. В пору вспомнить «будьте детьми, чтобы наследовать жизнь вечную». А может всё же попытаться найти веру «в горчичное зерно», которая и горы заставит двигаться. Ведь по вере нам даётся…
Вопросы, вопросы «грядущих завтра».
Ну, а сегодня у храмов выстроились люди, с корзинками фруктов для освящения. Принося плоды в церковь, они выражают благодарность Богу за то, что Он как заботливый Отец даёт нам все необходимое для нашей земной жизни.
Пусть сегодня Господь, идя на встречу с миром, не забудет о нас с вами, о нашей многострадальной стране, о нашей уникальной земле, о людях планеты Земля, не деля их на национальности, вероисповедание и принадлежность конфессиям. 
Пусть благословит каждого, просящего милости, любовью и достатком! Пусть эта встреча человека с Богом через Фаворский свет, осиявший на горе Апостолов, принесёт нам благодать через нетварную энергию Божества. Пусть мир и благополучие воцарится на нашей земле! Пусть его волею и милосердием преобразится мир!
P.S. …С праздником
вас, друзья!
©Vilena V Voronova
#VilenaVVoronova #ВиленаВоронова #Спас #Преображение #Киев#Лавра #Branding_Consulting_VVV

10 августа 22 года года исполняется Кайли Дженнер – представительнице семейства Кардашьян-Дженнер, которая в прошлом году была названа самой молодой миллиардершей в мире. Предприимчивая младшая сестра Ким Кардашьян смогла очень эффективно монетизировать свою телевизионную и диджитал-популярность, заодно выстроив бьюти-империю. Разбираемся, на чем зарабатывает малышка Кайли.

Переломной точкой для Кайли Дженнер, которая была самой младшей из всего телевизионного семейства, стал 2014 год. В 17 лет девушка увеличила губы и столкнулась с осуждением фанатов. По ее словам, она использовала специальную присоску для губ и набор косметики. Это заявление даже дало старт челленджу, в котором поклонники пытались повторить ее методику, причем не всегда удачно. Дженнер же в свою очередь не растерялась и смогла эту ситуацию обернуть на свою пользу, запустив набор для губ, состоящий из помады и контура.

Его выпуск имел эффект разорвавшейся бомбы. Первый дроп, количеством в 15 000 штук, был продан моментально. Уже год спустя Kylie Lip был доступен в шести оттенках, а фабрика  Spatz Laboratories, ставшая производственной площадкой молодого бренда, получила заказ на 500 000 наборов. В конце 2017 года стало известно, что всего за полтора года работы оборот Kylie Cosmetics составил 420 миллионов долларов. В 2018-м Forbes оценил компанию Кайли Дженнер уже в 800 миллионов долларов.

Естественно, что основной источник дохода у Дженнер-младшей Kylie Cosmetics, но предприимчивая девушка и активно рекламирует другие марки в своем Instagram. Говорят, что стоимость одного поста у нее стоит миллион долларов. Также Кайли Дженнер в разное время сотрудничала с компаниями Puma и PacSun.

Участие в телевизионном шоу Keeping Up with the Kardashians сегодня не ключевой ее заработок, но именно благодаря ему маленькая девочка стала знаменитой, ведь в 2007 году, когда шоу только стартовало, ей было всего 10 лет. На данный момент у него уже 16 сезонов. Недавно Кайли Дженнер поделилась с поклонниками, что на самом деле расти под прицелом кинокамер – это постоянный стресс, а сейчас ей постоянно приходится бороться с тревожностью и чувствовать себя как "под лупой".

Источник: https://vogue.ua/article/fashion/persona/na-chem-zarabatyvaet-
kayli-dzhenner-samaya-molodaya-milliardersha-v-mire.html