МЕЖДУНАРОДНОЕ БРЕНД-КОНСАЛТИНГОВОЕ АГЕНТСТВО

ПОЛНОГО ЦИКЛА

Календарь

2018
Ноябрь
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Лента twitter

5bd1d3c2bac1f

Пабло Пикассо, основатель кубизма и один из самых популярных художников 20-го века, в этом году все время на слуху. В лондонской галерее Тейт Модерн до 9 сентября  проходит выставка "Пикассо 1932: любовь, слава, трагедия", а на канале National Geographic идет сериал "Гений" о жизни художника, где его играет Антонио Бандерас. Тем временем мир готовится к самой крупной в истории выставке, посвященной творчеству мастера - она откроется в сентябре в парижском музее Пикассо.

Возможно, сам Пикассо объяснил бы свою популярность следующими словами: «Я много чего смешиваю, изменяю. Я никогда не стою на месте, поэтому у меня нет одного стиля. Каждый новый раз, когда вы меня видите – я другой». Его постоянно меняющаяся эстетика и склонность к метаморфозам создали наследие, которое не только огромно, но и потрясающе разнообразно.

Особенность Пикассо в том, что он не просто большой художник, но еще и настоящая звезда от мира искусства. Он появлялся на большом экране много раз за свою карьеру, начиная с 78-минутного фильма Анри-Жоржа Клозота о его живописи, дающего зрителям подробное представление о художественном процессе одного из великих мастеров. В этом году Пикассо сыграл Антонио Бандерас в сериале «Гений», который делает акцент на темпераменте и страстной личной жизни Пикассо.

Источник: https://vogue.ua/article/culture/art/pochemu-pablo-
pikasso-po-prezhnemu-populyaren.html

89b85297351be77668a4ffb23a3db793

6 октября 2018 года, на 86-м году жизни, скончалась легендарная оперная певица Монтсеррат Кабалье. На «Избранном» — фрагменты из интервью, которое она дала летом 2018 года, когда приезжала в Москву, чтобы выступить с концертом в Кремлевском дворце.

Обычно принято, что дамы скрывают свой возраст. А вы почему этого не делаете?

Монтсеррат Кабалье: Я не люблю делать бессмысленные вещи. К возрасту отношусь философски и стараюсь о нем не задумываться. И продолжаю очень много работать. Хотя, конечно, теперь устаю больше, чем прежде, но не позволяю себе остановиться. Потому что без работы жизнь заканчивается.

***

Что вы считаете главным своим достижением?

Монтсеррат Кабалье: Все, что я делала для помощи людям, старалась помогать и друзьям и незнакомым, нуждающимся в поддержке, помогать детям мира, которым часто не хватает медицинской помощи, воды, еды. Надеюсь, настанет день, когда все поймут важность этого: мы живем на одной земле и должны быть как братья и сестры.

***

Вам не обидно, что сделали столько для оперы, а кумиром мира стали благодаря дуэту с Фредди Меркьюри?

Монтсеррат Кабалье: Нет. Фредди был очень хорошим музыкантом и замечательным человеком. Единственное, о чем я жалею: мне не удалось уговорить его выйти на оперную сцену. Он испугался, говорил, что его не поймут поклонники... А между тем у него был интересный баритон...

А вы не боялись быть не понятой своими почитателями?

Монтсеррат Кабалье: Если я скажу, что не портила свою жизнь ошибками и не совершала поступков, за которые мне стыдно, это будет неправда. Но в музыке я всегда была честна. Да, иногда нарушала границы классической музыки: пела с Фредди, с Фрэнком Синатрой, с русским певцом Николаем Басковым. Но я никогда не совершала преступлений против музыки, которая прекрасна всегда, если талантлива, вне зависимости от стилей и жанров.

Источник: http://izbrannoe.com/news/lyudi/montserrat-kabale
-ne-lyublyu-delat-bessmyslennye-veshchi-/

d707aff25f503aeb29413cad3bvq

Не углубляйтесь в тренды. Не позволяйте моде завладеть вами, решайте сами, кто вы, что вы хотите выразить своей одеждой и образом жизни

Джанни Версаче

660x671_1_866fae322430dc8fc5cd46bceb42b4df1572x1600_0xc0a839a4_6006816981470740127

9 августа день рождения отмечал американский дизайнер Майкл Корс

Из интервью ELLE:

В чем секрет вашего успеха?

M.К. Если вы решили, что всего достигли, ваша карьера окончена. Я всегда расту и прислушиваюсь к чужому мнению, особенно мнению клиентов. В этом и есть секрет — суметь поставить себя на их место. И еще один — оставаться любопытным!

Источник: https://www.elle.ru/celebrities/interview/intervyu-
elle-dizayner-maykl-kors/?from=chartbeat_hitlist

crop_1343735222694

1 августа 1936 года родился французский модельер с мировым именем Ив Сен-Лоран.

Ученик Кристиана Диора, возглавивший его модельный дом в возрасте 21 года, считается основателем стиля "унисекс".

"Я был бы счастлив в раю лишь при условии, что ангелы одеты со вкусом и носят свои нимбы с изящным наклоном".

#YVES SAINT LAURENT

Когда-то я даже стеснялся своего роста, но потом подумал: «К черту все это, я же Гарри Поттер».

60370_0

Сегодня день рождение мальчика, который выжил. Актера, художественный герой которого стал брендом.

Это Дэниэл Рэдклифф.

В 2009 году Дэниэл был занесен в Книгу рекордов Гиннесса как самый высокооплачиваемый актёр десятилетия.

О чем думает Рэдклиф:

Гуглить себя — это открыть дверь в комнату, полную людей, которые говорят тебе, насколько ты плох.

Протянуть человеку руку помощи — это самый смелый поступок.

Его песни поют хором от Киева до Нью-Йорка, а клипы набирают миллионы просмотров в ютубе.

elle_monatik5689_1_1

«Часто ловлю себя на мысли, что невероятно счастлив, поскольку занимаюсь любимым делом. Хотя много лет назад мечта стать артистом казалась такой же недостижимой, как полет в космос.

Просто в один момент в голове происходит щелчок: ты осознаешь, что жизнь одна, и надо хотя бы попробовать дотянуться до своей мечты.

Иначе остаток жизни будешь корить себя, что не попробовал. Нужно строить мосты, а не границы к мечте».

Фото - Дмитрий Гончаров

Источник: https://elle.ua/ludi/interview/pesni-monatik/


36087794_2187724728115268_8937814375901691904_n

…Искусство... В последнее время всё чаще слышна вопросительная риторика: можно ли считать современное искусство искусством? Есть ли у него содержательный посыл? А может современное искусство всего лишь форма без содержания? Какими траекториями движется современное искусство? Вопросы рождают полемику и в этих жарких баталиях нет победителей и побеждённых, ибо у каждого своя философия, своя интерпретация, имеющие право "быть", и никто не может "наложить вето" на продукт рефлексии... 
…Что касается меня, то я адепт собственной формулировки, когда речь идет об искусстве: «Искусство обладает матрицей ограничений и лимитов, и именно в этих в рамках художник может обрести свободу». Когда я наблюдаю новые практики, где нет никаких ограничений, то вижу не пресловутую творческую свободу, а вседозволенность. Там, где начинается вседозволенность, лично для меня, заканчивается искусство…

678678

Философия Огилви в сфере рекламы может быть сформулирована так:

  • Упор на «Супер-Идею»
  • Научный подход: Огилви никогда не недооценивал значимость научных исследований в рекламе (основав в 1952 своё рекламное агентство, он назвал свою должность «Директор отдела исследований»)
  • Результат для клиента: «В мире современного бизнеса бесполезно обладать оригинальным и открытым мышлением, если ты не способен продать то, что создаешь.»
  • Профессиональная дисциплина: «Я предпочитаю организованность, идущую рука-об-руку со знанием, нежели хаос, растущий из неведения.» Огилви стал создателем множества обучающих программ для молодых специалистов.

Легендарное в рекламных кругах агентство·Ogilvy представило свой новый облик, который был неизменным 70 лет. Компанию, напомним, основал Дэвид·Óгилви в 1949 году.··

Огилви окрестили «отцом рекламы», а·американский журнал «Time» охарактеризовал его как «самого известного волшебника в современной индустрии рекламы». В 1977 году он вошел в Зал славы рекламы.

Источник: http://marketing.by/keysy/agentstvo-ogilvy-obyavilo-o-
rebrendinge-vpervye-za-70-let-raboty/

15439790_1906368982917512_4083931651598348576_n

31131545_2153101504910924_1987243546377191424_n

"Напечатанное, написанное на листе – триггер мыслительного процесса. Человек, читающий Книгу, - пилигpим, идущий по тексту к истине, котоpая в нем скpыта".

… Множественность информации, континуум интерпретаций рождают множество правд, инспирируя их «человекам», которые и думать не имеют права, и помышлять о поиске её – Истины.
Аномальная суггестивная сила телевидения сегодня без труда меняет тип сознания, мышления при переходе человечества к новому способу получения информации: не с листа, а с экрана. Напечатанное, написанное на листе – триггер мыслительного процесса. Человек, читающий Книгу, - пилигpим, идущий по тексту к истине, котоpая в нем скpыта…
P.S. … Лист Книги вытесняет экран…Существование заменяет сущность… Кривое зеркало конкурирует с черным… Куда смотреть и что искать – разумный выбор Homo Sapiensа, который оставляет за собой право всё еще оставаться Homo Cogitus.
P.P.S. …С Всемирным днём КНИГИ! 
©Vilena V Voronova 
#ВиленаВоронова #VilenaVVoronova#ВсемирныйДеньКниги #ОднойСтрокой#ПолітичнаПсихологія #соцопитування#ЦитатаІзВиступу #Branding_Consultinlng_VVV

29634723_2138782266342848_412548796_o

Творча людина не тільки знає як вижити у кризовому суспільстві, вона показує, де вихід у безвиході...

«Напевно, тільки лінивий, або той, хто останніх років п’ять перебував на тих орбітах, де нині знаходиться Тесла Ілона Маска, не говорить сьогодні про науку психологію та її значення у житті кожної людини.

Інформаційні війни, військові конфлікти, екологічна криза, економічний колапс, гуманітарна катастрофа, політичний крах,  моральне банкрутство  ̶  топ-теми сьогодення. Кожен сьогодні спостерігає як вершники Апокаліпсису на горизонтах буття, а на інших полюсах усі ті, хто об’єднався під знаменами алармізму, і їх голос звучить, мов єрихонська труба. Цивілізаційні виклики ростуть по експоненті і синхронно з ними – ступінь травмованості кожної людини окремо і суспільства в цілому.

На превеликий жаль, ми з вами надто вразливі істоти, наші діти та молодь не готові протистояти сучасним викликам та загрозам. Кожен із нас ходить по тоненькій інформаційній кризі і в будь-який момент ця крига може скреснути.  Тож логічно, що сьогодні кожен воліє тримати психолога за руку. Перед кожним психологом сьогодні стоять конкретні задачі, а разом із ними постає неабияка відповідальність, особливо, коли мова йде про нашу молодь. Філософи, психологи  лише констатують, що настали часи, коли традиційні цінності залишають систему життєвих координат, а глобальні трансформації трощать конструкції колишнього світоустрою,  людство втрачає орієнтири свого розвитку, людина, яка гордо іменує себе Homo Sapiens, знаходить себе розгубленою. Починається пошук алгоритму порятунку, пошуки сенсу буття, щоб від розгубленості не перейти до загубленості, і не бути поглинутим екзистенційним вакуумом. І від того як швидко прийде на допомогу психолог залежатиме швидкість виходу з лабіринтів. Зарадити людині в такій складній ситуації може лише психологія, зокрема психологія творчості.

Сьогодні ми в експертному середовищі все частіше артикулюємо думку про те, що актуальним є визначення ролі мистецтва у формуванні та соціальній діяльності особистості у зв'язку з важкими проблемами, поставленими кризовим сучасним суспільством.

Процес соціального розвитку, що формує особистість і сприяє її розвитку, а також процес самореалізації особистості великою мірою залежать від її творчої діяльності, від її креативного потенціалу, комунікативності, розвитку самосвідомості.  Ці задачі вирішує мистецтво.

За своєю природою мистецтво протистоїть неорганізованості і хаосу, це означає, що його головна тенденція  ̶  допомогти людині гармонізувати себе і світ, до того ж, гармонізуючи природне і соціальне в людині, мистецтво захищає особисте «я». Тож логічно, що сьогодні, коли, здавалося б, не до мистецтва, серед кононад лунає музика.

Черга у супермаркеті на Бессарабці  коротша за чергу в арт-галерею і молодь, яка там стоїть, поспішає дістатися входу у PinchukArtCentre , ̶ можливо, щоб знайти вихід у безвиході.

Аншлаги у театрах, інтерес до івентів на мистецьких локаціях… 
Нам невідомо достеменно, чи знають всі ці люди, які воліють отримати ін’єкції прекрасного та вічного, що таке арт-терапія, імаготерапія, ізотерапія, але ми знаємо, що мистецтво та власний творчий потенціал їх рятує», ̶ зазначила політичний психолог, політбрендолог, член Асоціації політичних психологів України,  генеральний директор Міжнародного брендингового  агентства  «Branding & Consulting VVV»  Вілена Воронова на прес-конференціїї «Як вижити  у кризовому суспільстві? Психологія творчості: як вийти з безвиході», яка відбулася в прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна».

Найбільші творчі ВНЗ України,  які мають кафедри психології, включилися в  роботу не тільки по підготовці кадрів, вони активно генерують ідеї щодо розробки дієвих реабілітаційних практик.

«Для нас, науковців і освітян, тема психології творчості має особливе значення. Оскільки найгострішою кризою в Україні і світі сьогодні є екзистенційна криза (втрата сенсу життя), яка викликає стреси, неврози, небажані психологічні деформації.

Працюючи з молоддю,  можна спостерігати значні проблеми, пов̀язані з депривацією базових потреб у спілкуванні, довірі, підтримці. У зв’язку з цим суспільство вкрай потребує позитивних емоцій, необхідних для відновлення моральних сил і психофізичного здоров'я. І в цьому контексті саме психологічні знання стаютьневід̀ємним компонентом сучасної культури.

Відкриття кафедри психології в університеті культури важливе з точки зору забезпечення базових компетенцій майбутнього фахівця, системного творчого самовдосконалення особистості студента, формування його інтелектуального і культурного потенціалу. Саме тому психологія викладається в університеті з урахуванням специфіки кожного факультету. Молодь має навчитися не лише транслювати знання, а, насамперед, творчо продукувати нові ідеї, оригінальні проекти у будь-якій професійній діяльності. У навчальному процесі університету робиться акцент на формуванні творчих вмінь і навичків засобами психологічного тренінгу за допомогою активного використання психодіагностичного інструментарію з  виявлення творчих здібностей майбутніх фахівців.

Особливе значення кафедра психології КНУКіМ надає впровадженню в навчальний процес різноманітних арт-технологій, оскільки саме цей метод працює, на наш погляд, більш ефективно, допомагає зняти психологічну напругу (особливо студентів-першокурсників), відкрити їх глибинні емоційні канали. Арт-технології також використовуються КНУКіМ у роботі зі студентами-сиротами, переселенцями із зони АТО та іншими соціально вразливими категоріями. Натомість арт-терапія застосовується фахівцями-психологами в три етапи: творча експресія (власне малювання, танець тощо), зворотній зв'язок (обговорення) і тривала  психотерапія (взаємодія з психологом). Вивчення психології дає студенту внутрішній ресурс, оскільки при цьому відбувається звернення до внутрішньої сутності, до підсвідомого «Я» особистості. Таким чином, головна місія сучасного університету—навчити студента вчитися та творчо самовдосконалюватися  протягом усього життя», ̶  такою була пряма мова завідувача Кафедри психології Київського національного університету культури і мистецтв, доктора психологічних наук, професора Людмили Просандєєвої.

«Українському народові особливо притаманна психологія творчості, оскільки в тяжкі моменти життя українці завжди проявляли себе творчо (співали, танцювали, малювали, вишивали). На майдані це також проявилося в різноманітних художніх акціях. Отже, саме збереження традицій минулого і розвиток майбутнього допоможуть нам стати лідерами європейської культури.

Запровадження в КНУКіМ  цікавих сучасних психологічних дисциплін «Психологія творчості» , «Іміджелогія», «Конфліктологія», «Психологія спілкування» сприятиме оволодінню студентами основними етапами творчого процесу, розвитку власного творчого потенціалу, виявленню творчих здібностей, формуванню здатності долати перешкоди і бар’єри на шляху до досягнення своєї мети, розвитку ціннісного ставлення до себе та інших, допоможе стати «дизайнером» свого життя», ̶  резюмувала Людмила Просандєєва.

«Хочу сказати, що поки психологи всього світу розмірковують над тим як повернути душу у психологію, психологія повернулась у ВУЗ із душею», ̶  так відреагувала на пряму мову колеги Вілена Воронова.

Творчість впливає на людину, допомагає  справлятися з кризами і викликаними ними протиріччями. Творчий потенціал може допомогти сучаснику у вирішенні тих протиріч, які ставить перед нами криза. Людина розуміє, що вона не може більше жити як раніше, але не знає як жити по-іншому. У неї немає методів як по-іншому вирішити конфлікти в суспільстві, міжособистісні конфлікти, і в цьому питанні приходить на допомогу творчість, яка має властивість продукувати в людині нові ідеї, які виходять за межі традиційного способу вирішення проблеми. Це може бути наукова творчість, технічна, художня, спортивна та інша.

Ця теза об’єднала спікерів прес-конференції, серед яких: кандидат психологічних  наук, доцент Кафедри психології  КНУКіМ, медіаексперт, кандидат філологічних наук, доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія», член правління Асоціації політичних психологів Ольга Сусська,  музикознавець, Виконавчий директор фонду ім. В. Горовиця, художній керівник Київського джаз-клубу, член експертної ради з міжнародних питань та ради з питань культурно-мистецької освіти Міністерства культури України, Петро Полтарєв.

Творчий потенціал українців здатен тонізувати інтелектуальне та духовне життя суспільства, адаптувати для нього культурну реальність світу. Творчі особистості оптимізують міжособистісні відносини і соціальні відносини в цілому.

«Творчість  ̶  єдиний вид діяльності, яка робить людину людиною. І саме цей вид діяльності дозволяє пізнавати  людині свою сутність, глибинні мотиви та якості», ̶  філософ Микола Бердяєв.

Творча людина не тільки знає як вижити у кризовому суспільстві, вона показує,  де вихід у безвиході.

@Vilena V Voronova

28276752_2120847081469700_2786274119415657336_n

… «…Питань щодо представництва жіноцтва у політиці настільки багато, що вони вибудовуються у континуум.

«Жіноче питання» – саме цим вербальним біномом «маркується» гендерна складова уполітичному дискурсі і сьогодні воно як ніколи актуальне, бо називаємо себе демократичним, цивілізованим суспільством.
У цивілізованому світі стало певною аксіомою: ступінь свободи жінки в суспільстві є показником міри свободи суспільства загалом. Сьогодні ця аксіома трансформується у практичному плані у низку вимірів цієї свободи, лакмусовим папірцем, загальним показником якої є, безумовно, міра залученості жіноцтва країни до суспільного простору, сфери прийняття відповідальних політичних рішень. Без цього неможлива побудова гендерно збалансованого суспільства в Україні.Тому на особливу увагу заслуговує питання представленості українського жіноцтва в зоні особливої відповідальності – політиці. Жінки складають більше половини населення України й повинні мати відповідний вплив на прийняття політичних рішень…
… Логічно, що де б ти не знаходились представниці Всеукраїнського Жіночого Руху «ЖІНКИ ЗА ЗМІНИ», завжди гамірно, завжди строката риторика, завжди численні питання про наболіле… Звісно питання про долю нашої з колегою Инною Силантьевою ініціативи, яка трансформувалася у жіночий рух національного масштабу, лунає найчастіше. Сьогодні, можна з гордістю констатувати: Всеукраїнський Жіночий Рух «ЖІНКИ ЗА ЗМІНИ» набирає обертів та збирає під свої знамена найкращих представниць українського жіноцтва. На питання журналістів: «Яка доля руху? Чи є зворотній зв'язок з жінками з регіонів?», відповім одним словом: «Так». Як модератор низки круглих столів «Українська жінка й політика: реальність, проблеми, перспективи» і не тільки тих, які пройшли під головним куполом країни, а і в інших містах країни, можу сказати, що перспективи у нас дійсно є. Сказати що я вражена – нічого не сказати. Численну кількість небайдужих жінок, справжніх жінок-лідерів, які пропонують свій план дій і на рівні своєї громади, регіону, і на макрорівні. Та головне не плани, а конкретні дії цих жінок, які на своїх тендітних плечах вже несуть таку ношу… Тому, логічно, що жіночий голос останнім часом звучить на високих регістрах. А теми рівноправності та рівновартості жінки та чоловіка, причини низького рівня громадсько-політичної участі жінок, гендерної рівності та участі українського жіноцтва у політичному житті країни, можливості жіноцтва впливати на законодавчий процес через своїх представників у парламенті, паритетної демократії як засобу створення соціального середовища, однаково сприятливого для життя та самореалізації як жінок, так і чоловіків, шляхи реалізації лідерських якостей жінки та відстоювання своїх громадянських прав в умовах сучасного політичного життя України – артикулюються представницями різних жіночих організацій, які об’єднуються, аби актуалізувати все це на порядку денному держави…

P.S. … Я згадала, як рік тому, на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, журналіст одного поважного ЗМІ цікавився нашою думкою щодо теми «варяги в Україні». Так, та емпірія, яку маємо ми (результаті численних зустрічей і спілкування з представниками різних соціальних та політичних страт), дозволяє зробити висновки: обурення тим, що в різні часи на різні найвищі посади в Україні призначали іноземців, не знає меж. А ще більше, обурювало те, що серед детермінант, які зумовили такий процес експансії, представники влади вказували на професіоналізм. Сталою є риторика: українська ідентичність, гідність, українська нація. Це вже як афірмація звучить на найвищих нотах, з самих високих трибун. Та саме такі кадрові кульбіди, коли іноземці призначаються на ключові та стратегічні державні посади, принижують українців. Свій професіоналізм «варяги» вже довели… Та, я зараз не про тих, хто покинув країну… Тоді, молодий представник медіа запитував про скандал, пов'язаний з Міністерством охорони і чи будуть жінки України об’єднувати зусилля, аби відправити заморську пані на відпочинок від «справ українських»… На превеликий жаль, сьогодні констатуємо, що всі зусилля тисяч українських жінок зведено нанівець. А цей «неофіт» у медицині, який і став кульмінацією спротиву ксенократії у нашій країні, досить «в пошуках вакцин»… А Україна - третя в Європі за кількістю хворих на кір… Смертність від онкологічних захворювань в Україні одна з найвищих в Європі, а в бюджеті України на 2018 рік кошти на лікування будуть виділені лише для 28,5% хворих на рак українців… А пані в.о. міністра радить таких хворих лікувати любов’ю, та пропонує волонтерам частіше навідувати хворих у лікарнях… Ще одне «ноу-хау» від виконуючої обов'язки глави українського МОЗ: на своїй сторінці в FB вона написала, що волонтерська організація з Ізраїлю United Hatzalah збирається організувати в Україні альтернативу "швидкої допомоги" - службу безкоштовної екстреної допомоги. З її слів, зрозуміло, що кожен з волонтерів, отримавши інформацію про те, що швидка не може потрапити до пацієнта, виїжджає на скутері, велосипеді, біжить самостійно, щоб до приїзду бригади екстрено допомогти постраждалим… Та, що там про живих казати, адже і мертві теж цій пані не до вподоби: Міністерство охорони здоров'я України в особі в. о. міністра відмовилось підписувати розпорядження Кабінету міністрів про виділення 200 тисяч на ребальзамацію тіла Миколи Пирогова... Ну, може це особисте, хто знає, як воно радіологу давати світло на збереження пам’яті про видатного лікаря-хірурга, професора, доктора медицини…
P.P.S. …O tempora! O mores!...
©Vilena V Voronva
_

…«…В сучасному світі, зокрема, у «полі політики» пропагандистські ефекти масової комунікації поступово відходять на задній план, і як артикулює П.Бурдьє в праці «Про телебачення і журналістику», набувають особливої важливості при проведенні електоральних кампаній та будь-яких пропагандистських акцій, в разі цілеспрямованої пропаганди за умов існування авторитарних режимів. В цих двох площинах єдиною очікуваною реакцією аудиторії вважалась «ефективність впливу», тобто ті неминучі «ефекти впливу», що начебто передбачались існуванням і діяльністю самої системи.

Технології трансформацій вимагають від лідера швидкого та адекватного реагування на виклики, що їх висуває епоха, політична ситуація тощо. Нові інструменти політичної комунікації включають також швидке реагування на зміни, що потребують трансформацій та застосування певних трансформаційних технологій, однією з яких є політичний брендинг. Одним із суттєвих важелів у розбудові власного бренду є «визнання народом». Протягом проведення електоральної кампанії необхідно робити виміри (за допомогою соціологічних інструментів) сприйняття електоратом якостей лідера політичної сили (як це продемонстровано нижче у діаграмі – «Якості політичного лідера як народно визнаного»).
Серед якостей, що набуваються політичним лідером в процесі його спілкування з електоратом необхідно виділити публічність. Здатність використовувати різні комунікаційні канали, насамперед, канали масової комунікації, є необхідною компетенцією сучасного лідера. Знання специфіки та технологій сучасних засобів комунікації суттєво підвищують шанси політика на успіх в електоральній кампанії. Особливостями поведінки лідера, який користується всіма можливостями спілкування з електоратом в умовах електронних медіа, зокрема телебачення, є усвідомлення того, що:
• мовець (комунікатор) є частиною організованої групи, іноді й представником певного соціального інституту, який відповідно до своєї основної функції має завдання (смисли) відмінні від власне комунікації;
• сприймаючою стороною виступає група чи індивід, який разом з тим розглядається як частина масової аудиторії з притаманними їй загальними характеристиками;
• обмеження чи контроль доступу до засобів передачі / прийому інформації за законодавством України - відсутні;
• існує лише вплив інституційних приписів та особливостей комунікативної взаємодії комунікатора і адресата (аудиторії).
Останнє акцентує можливість працювати, орієнтуючись на певні групи чи частини аудиторії, сегментовані самим змістом потоку інформації, або ж через ті обставини, що визначаються в сучасних медіаметричних дослідженнях як «інформаційний вибір аудиторії». Все згадане є надзвичайно важливими складовими як професійної діяльності журналістів, так і політиків, які беруть участь у телепрограмах.
Перелічені інструменти та технології, як комунікаційні, так і соціологічні одночасно й інструментами політичного брендингу. Адже вміння виступати перед аудиторією або безпосередньо, або через канали мас-медіа, так само є показником публічності та комунікативної компетентності політичного лідера.
У висновках треба зазначити, що використання технології трансформацій є визначним показником ефективного політичного брендингу ( і політичної сили, і її лідера). Одним з найсерйозніших джерел інформації для політичного лідера є соціологічні. Результати соціологічних досліджень використовуються як з метою поліпшення та розбудови політичного бренду, так і особистого іміджу лідера. Крім цього високоефективними є дані психологічних досліджень в галузі комунікативних технологій впливу на аудиторію, відмінностей масової та міжособистісної комунікації. Відсутність реагування на поточні зміни в існуванні потенційного електорату, зміни самої політичній ситуації, стану її напруженості (виявленого через використання відповідних індексів, наведених у статті), призводить до програшу в процесі електоральних перегонів та псує імідж політичної сили та її лідера. Натомість, свідоме використання інструментів та наукових підходів до вибудовування політичного бренду, його технологічного підкріплення та вчасно відкоригованої комунікативної політики, ведуть до поставленої мети…»… (цитування/журнал «Evropský politický a právní diskurz» №6 за 2017. Воронова В.В. «ТЕХНОЛОГІЇ ТРАНСФОРМАЦІЙ ТА ПОЛІТИЧНОГО БРЕНДИНГУ ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ЛІДЕРСТВА» )

P.S. … Чесність… Безкорисливість… Повага до людей… Із одинадцяти якостей політичного лідера як народно визнаного саме ці якості найбільш згадуванні при опитуванні респондентів… «До виборчих перегонів ще є час», - чутна пряма мова серед політичного істеблішменту країни. А чи вистачить його, часу, на власні метаморфози їм, політикам, аби заслужити «визнання»?!... На «швидку електоральну гречку» вже не очікують там, куди її збираються везти. Метаморфози і трансформації – вони із народом творять дива…
P.P.S. … До офіційного старту президентських виборчих перегонів одинадцять місяців, трохи більше часу - до початку виборчої кампанії та виборів до Верховної Ради, проте початок 2018-го року для топ-політиків став початком генерування нової дорожньої карти, а думки та дії вкладаються в логіку виборчих процесів.
Виборчі штаби проводять аудит ресурсів, збирають паспорти округів, активно вивчають проблематику регіонів і відповідно розробляють стратегію передвиборчих кампаній… Чим викликана така терміновість чи то підготовкою до дострокових парламентських виборів, чи логікою «раніше почати краще, ніж …», - покаже час. Головне в іншому. Адже, поки йде гра навколо престолу з новими альянсами та розлученнями, у виборців є час на рефлексії… До речі, головна проблема, яку сьогодні вже жирним курсивом виводять на дошках у штабах, - відчутна роздробленість електоральних симпатій. Так, в колі колег (політичних психологів, політтехнолів, політичних консультантів), чутна риторика: «такого ще не було ніколи»… Тож за електоральні симпатії і реальні голоси боротьба очікується запекла… У виборчих штабах артикулюється ТЗ… Має його і кожний українець… Думати, критично мислити, аналізувати, демонтувати конструкції кривих дзеркал, обирати розумом, а емоції залишити до ліпших часів… Локшину краще обирати в супермаркеті та готувати на власній кухні, аніж дозволити «шефам» політичної кухні розвішувати свій «кулінарний шедевр» на органі, яких сприймає звукові хвилі… )) …

©Vilena V Voronova
27654814_2115211972033211_3697251092988666359_n
…«...Вам не страшно выходить на подиум? Ведь даже профессиональные модели признаются в своих страхах. Вот, например, топ-модель Наоми Кэмпбелл говорит, что до сих пор боится выходить на показ и каждый раз крестится перед выходом на подиум?...», - спешит спросить подуставшая от рабочих будней журналистка в кулуарах fashion-eventa…
… «… Когда твою профессиональную деятельность сравнивают с бойцовским рингом, а повседневная жизнь всё чаще укладывается в метафору «бои без правил», то подиум можно сравнить только с местом для приятного променада…», - с иронией ответила я, чем, похоже, подняла жизненный тонус миловидной интервьюерше…
P.S. …Как часто слышен месседж, что мир сошёл с ума… Человеческий ум рождает безумие… Интеллект деформирует сознание... Воля и чувства человека становятся опасными... Человек уничтожает природу вокруг и природу человеческих отношений… Ведет бесконечные войны… Подковёрные игры с обилием лукавства и зла, зависти и человеконенавистничества… Идеи жестокости и деструктивизма … Одержимость и мстительность… Жажда победы любой ценой, вместо здоровой конкуренции… Современник, вооруженный знанием, почему-то погружён в поток монстриальных видений… Метаморфозы бытия жестоки… Мезантропы и филантропы, сильные мира сего, как часто они одевают маски друг друга, как мастерски используют свой камуфляж, дабы манипулировать Homo Sapiens и, каллиграфически выводить для него новые правила жизни, освоив которые, он, Homo Sapiens, увы, начинает понимать, что жить по ним, это значит жить без правил… Но, у Homo Sapiens, всегда есть выбор, ибо он даже в этих условиях современного апокалипсиса остаётся Homo Liber, а значит сам принимает решение. Именно свобода связывает все наши поступки один за другим, (вот уж, не поспоришь с Кантом) и оценивается нами как самое драгоценное наше достояние. Как говорится: «To be or not to be»… Конечно, быть…Конечно, жить… И даже если все правила будут элиминированы, одно не сможет упразднить никто, - правило быть ЧЕЛОВЕКОМ… Человеком по Образу и Подобию своего Создателя…
P.P.S. … Вечера доброго, мыслей светлых, снов сказочных, утра радостного, друзья! ...
... Есть люди, их мало, но с ними и на ринге не страшно, и на подиуме приятно... СпасиБо, Инна Силантьева!
©Vilena V Voronova
27544655_2113072505580491_6633816638589348014_n
... Інформаційні війни… Військові конфлікти…Екологічна криза… Економічний колапс… Гуманітарна катастрофа…Політичний крах…Екзистенційний вакуум …Вершники Апокаліпсису на горизонтах буття, а на інших полюсах всі ті, хто об’єднався під знаменами алармізму і їх голос звучить, мов єрихонська труба… Так, цивілізаційні виклики ростуть по експоненті і синхронно з ними ступінь травмованості кожної людини окремо і суспільства в цілому. І якщо раніше лексема «травма» асоціювалася з фізичним ушкодженням, то сьогодення фокусує увагу на медіатравмі. Віртуальне втручання у повсякденне життя людини несе неабиякі загрози її здоров’ю. Психологічні наслідки медіатравм – проблема, яка особливим курсивом зазначена на повістці дня сучасної України. Вплив телевізійного контенту на емоційну сферу; наративні практики як ресурс подолання наслідків медіатравмуючих впливів; роль критичного мислення у протистоянні деструктивним медіаінформаційним впливам; медіаграмотність як складова інформаційної культури; медіакультура крізь призму когнітивного стилю сприйняття інформації; формування навичок з медіаграмотності як протидія медіа травмуванню – теми широких обговорень в експертному полі, а також точка об’єднання науковців, практичних психологів, працівників системи освіти, медіапедагогів, представників громадських організацій, спеціалістів з інформаційної безпеки заради пошуку дієвих механізмів протистояння деструктивним інформаційним впливам та профілактики, корекції медіа травм.
... На превеликий жаль, ми з вами надто вразливі істоти, наші діти та молодь не готові протистояти сучасним викликам та загрозам. Кожен з нас ходить по тоненькій інформаційній кризі і в будь-який момент ця крига може скреснути. Аби не зазнати медіатравми маємо дбати про себе та навчатися медіаграмотності. Приголомшливий розвиток ІКТ та ЗМІ ставить перед кожним з нас завдання цілеспрямованої підготовки до взаємодії з ними. Медіа потужно вражають та знижують в суспільстві імунітет до соціально шкідливих інформаційних впливів. Тож медіа-освіта – завдання номер один і запорука того, що ні ти сам, не твої рідні та близькі не стануть жертвами медіа-насильства …
… Україна інтегрується у світовий простір, тож маємо взяти на озброєння все те, що хтось здобув емпіричним шляхом до нас. У контексті сказаного слід зауважити, що у розвинутих країнах світу медіа-освіта функціонує як невід’ємна система загальноосвітньої підготовки молоді і масових інформаційних процесів загалом. У глобальному світі події сприймаються людиною так, як їх подають ЗМІ. На превеликий жаль, медіа нехтують належною відповідальністю перед соціумом. Їх контент, зазвичай, містить елементи маніпуляції. Тож медіа-освіта – правильний шлях для людини, аби отримати базові навички самозахисту від «заразних» та «шкідливих» ЗМІ…
P.S. … Вміння «розібрати» на молекули та атоми медійний контент не залишить місця медіа-маніпуляціям. Медіа грамотна людина ніколи не залишить реальний світі і не заблукає в лабіринтах віртуального світу. Медіа освічена людина ніколи не страждатиме від медіа-залежності…
P.P.S. … Scientia potentia est !...
© Vilena V Voronova
27336461_2110756345812107_3649923712434439439_n

…«…Увага до геополітичних прагнень є рідкістю для сучасних політичних сил, представлених парламентськими фракціями. Завдяки суттєвісній зміні іміджевих характеристик лідера Радикальної партії О.Ляшка Олег Ляшко, саме в його фракції з’являються ідеї не тільки удосконалення економічної законодавчої бази (підготовані та озвучені В.Галасюком Viktor Halasiuk), але й нові тези впровадження для України інструментів потенціального просування до позицій рівноправного агента дій на міжнародній арені, в геополітичному спектрі сучасного світового балансу.

Відомо, що дві функції наукового знання, які убезпечують від стагнації – це прогностичність та варіативність концепцій. Стосовно останньої соціологія політики та соціологія масових комунікацій йдуть попереду багатьох інших галузей вже багато років, то політична психологія (саме в аспекті виконання нею прогностичних функцій) – втілює ці функції на практиці вкрай рідко. Для переважної кількості галузей соціальної науки сьогодні є характерним те, що прогнози тут зведені до короткострокових рейтингів, «життя» яких триває не більш, ніж місяць. Дискретність інформації соціальної та політичної науки позначається й на практичній політичній діяльності (міжнародній, зокрема), й на дипломатичному полі втілення парламентських рішень. За даними, оприлюдненими у 2016р., Україна посідає 41-е місце серед 207 країн з індексом глобалізації 70,71 (за стобальною шкалою) [14]. KOF Короткострокова актуальність результатів досліджень в науці може призвести лише до руйнації галузі, але аж ніяк до її розвитку, наукової стабільності та ґрунтовності наукових результатів. Короткострокова актуальність, «рвучкість» рішень парламентаріїв, може спотворити імідж країни на багато років.
Використовувати соціологічні та соціопсихологічні дослідження вміє також не кожний політик. Окремі діячі приходять до розуміння необхідності користування науковою інформацією роками. Проте є й такі, що розуміються на типі та якості наукової (особливо соціологічної) інформації й протягом всієї політичної кар’єри приділяють їй серйозну увагу. Нині без такого підходу і використання наукового мислення неможливо затриматись на політичному Олімпі…»…
P.S. … Щойно отримала примірник останнього грудневого випуску шанованого в Європі наукового видання ̶ журналу «Evropský politický a právní diskurz» №6 за 2017, з моєю черговою статтею «ТЕХНОЛОГІЇ ТРАНСФОРМАЦІЙ ТА ПОЛІТИЧНОГО БРЕНДИНГУ ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ЛІДЕРСТВА»… В повітрі ледь відчутний запах свіжих друкованих аркушів, а в думках строкате буття. Рефлексія вже готує нову порцію свого продукту. А поки що, констатую: як добре, коли все те що артикулюєш у повсякденному житті, займаючись чи то професійними справами, чи то громадською діяльністю,знаходить продовження у моїх наукових працях.
P.P.S. … «Вілено, а де можна ознайомитесь з твоїм новим науковим доробком?», - прозвучало сьогодні з вуст моїх колег-науковців та друзів. Звісно, на сайті видання, тим більше, що електронний варіант було опубліковано ще у грудні. … До вихідних, як то кажуть, - «рукою подати», а коли вже знаєш, що на тебе чекають 260 сторінок наукового чтива, то починаєш прискорювати час…))

©Vilena V Voronova
26733524_2107827126105029_2089208135065278006_n

… Швейцарський Давос... Кінець січня, а це означає, що всесвітньо відомий гірськолижний курорт знову в епіцентрі глобального інформаційного простору. 23-го січня стартував 48-й Всесвітній економічний форум (ВЕФ). Міжнародний івент, який давно став домінуючим законодавцем економічних трендів, лакмусовим папірцем у фінансовій сфері глобального світу, діловим барометром, до показників якого прикута увага сильних світу цього в черговий раз став комунікаційним майданчиком флагманів політичної та фінансової еліти. Лідери вищої ланки - глави держав та урядів, власники та представники топ-менеджменту багатонаціональних корпорацій зібралися аби згенерувати нові геополітичні алгоритми та окреслити траєкторії органічного розвитку людства в умовах нових викликів. «Створення спільного майбутнього в роз'єднаному світі», саме такою була головна тема Давоського саміту цього року. Вони , світові лідери, як і рік потому в перманентному пошуку розв’язання глобальних проблем і у вирішенні питань щодо до глобальної перебудови, адже світ розділяється і глобальні демаркаційні лінії цих розподілів все помітніші на політичному світовому ландшафті. Світ одночасно живе в різних економічних і соціально-політичних реаліях. Важко уявити, що сьогодні сусідами стали адронний колайдер і голодне бунтівство по середньовічним лекалам. Тому основним завданням для всіх є пошук алгоритмів генерування загального майбутнього в роз'єднаному світі, при наймі так артикулюють тези цьогорічного форуму його ідейні натхненники. В полі геополітичного мейнстріму - доля криптовалюти та цифровізація глобальної економіки. Логічно, що ажіотаж навколо біткойна є одним із викликів 2017 року, а тому дискусії навколо нього винесено в політичний порядок денний саміту. Не залишили на периферії і питання загрози кібератак. Цього разу їх розглядали як новий спосіб введення війн. Цього року Давос прийняв рекордну кількість лідерів “Великої сімки”. Та у фокусі уваги участь у саміті Дональда Трампа. Адже він став першим президентом США з 2000 року, який відвідав ВЕФ у Давосі особисто. Зазвичай, останні 18 років, американську делегацію очолювали або віце-президент, або профільні міністри. В ці хвилини чекають на виступ американського президента. І тут виникає питання, як його традиційна риторика щодо питань екології та міграційної політики корелює з головною темою про спільне майбутнє у роз'єднаному світі.Чи зустрінеться Дональд Трамп і з президентом України – питання. Фаворит форуму, за кожним кроком якого пильнують - президент Франції Еммануель Макрон. Всі вже налаштовані на спостереження за дебатами Трамп VS Макрон, тим більше що теми «болюч»: доля «великого договору» щодо Ірану, повернення США в Паризьку хартію тощо. Прикута увага і до Ангели Меркель, яка для світу залишається адептом політики «збереження єдності Європи»…

… Президент України Петро Порошенко вже виступив на «Українському сніданку» і його риторика та головні месседжі виступу вже стали темою численних дискусій та емоційних обговорень на різних рівнях. «Ми продовжимо співпрацю з МВФ. Хочу подякувати (першого заступника директора-розпорядника МВФ) Девіда Ліптона і (директора-розпорядника МВФ) Крістін Лагард, вчора ми провели дуже важливу зустріч і встановили чітку дату: що і коли потрібно зробити. В тому числі і прогрес у створенні Антикорупційного суду. Я вже подав відповідну ініціативу в парламент, і ми прискоримо процес, який повинен підготувати законопроект до другого читання", - такою була пряма мова українського президента на "Українському сніданку" у швейцарському Давосі в четвер вранці…
… «Сьогодні Київ відкритий для підприємців та інвесторів. Сьогодні унікальний шанс долучитися до технологічного, інноваційного розвитку української столиці», - це вже заява мера Києва Віталія Кличка на Всесвітньому економічному форумі під час виступу на панельній дискусії на тему: «Київ як новий глобальний технохаб», яка відбулася в "Ukraine House Davos". До речі це перша українська локація за всю історію Всесвітнього форуму в Давосі. Для організації Ukraine House орендували двоповерхову будівлю на Променад-стріт.
… Можна ще багато про що писати, та мою увагу як співголову Всеукраїнського Жіночого Руху «ЖІНКИ ЗА ЗМІНИ», як політичного психолога, привернула дещо інша інформація і «інновація» Давоського івенту. За всі роки існування Всесвітній економічний форум в Давосі не був настільки "жіночим". Цього року встановлено новий рекорд - 21% учасниць. Гендерне питання у глобальній політиці після світового флешмобу #Metoo артикулюється з особливою інтенцією. Як доказ склад співголів саміту: семеро жінок разом із Крістін Лагард — директоркою Міжнародного валютного фонду (МВФ). В цьому році кожен п'ятий учасник даоського форуму - жінка. Отже питання захисту прав жінок стало однією з головних тем для обговорення у Давосі на ряду з питаннями світової безпеки та економічних трансформацій.
…"Необхідно зробити так, щоб голос жінок був почутий. Щоб у них були ті ж права, що і у чоловіків при розподілі керівних посад, щоб вони не піддавалися будь-яким утискам. Саме в цьому полягає наша участь в Давосі", - констатувала глава міжнародної конфедерації профспілок Шерон Барроу…
… «Ми показали, що гендерна та економічна нерівність - дві сторони однієї медалі. Тому вирішувати ці проблеми необхідно одночасно ", - відзначає глава міжнародної організації Oxfam Вінні Бьяньіма. Вона нагадала, що раніше експерти Oxfam провели аналіз ситуації в 155 країнах світу і встановили, що за однакову роботу в більшості держав жінкам платять помітно гірше, ніж чоловікам. При цьому, якщо світова спільнота не активізує свої зусилля, то диспаритет по заробітній платі між чоловіками і жінками буде зберігатися ще десятиліття, а може бути і століття…
… У ці хвилини форум продовжує свою роботу… Щойно закінчив свою промову американський президент Дональд Трамп … Континуум питань, пошуки відповідей, напрацювання. Ловлю себе на думці, як глобалізувався світ. Як в унісон звучить риторика з різних комунікаційних майданчиків щодо «жіночих питань». Згадала порядок денний нашого Всеукраїнського Жіночого Руху «ЖІНКИ ЗА ЗМІНИ». Яка роль жінки в суспільстві? Чи існує дискримінація прав жінок в Україні? Чи повинні жінки відстоювати свої права в політиці, громадському житті та бізнесі? Проблема рівноправності та рівновартості жінки та чоловіка. Причини низького рівня громадсько-політичної участі жінок. Жінка-політичний лідер – тренд нової світової політики. Гендерна рівність та участь українського жіноцтва у політичному житті країни. Формування громадської думки через ЗМІ щодо гендерної рівності. Вплив на законодавчий процес через своїх представників у парламенті, через лобістські групи та через масові івенти. Паритетна демократія як засіб створення соціального середовища, однаково сприятливого для життя та самореалізації як жінок, так і чоловіків. Існування жіночих рухів в Україні. Персональний бренд сучасної жінки та партійні бренди. Роль жінки-лідера у кадровій політиці в умовах децентралізації. Можу сказати лише одне: у нас спільна дорожня карта, спільний порядок денний. І немає значення де вони артикулюються на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі чи у Верховній Раді України під час Круглих столів – головне це вирішення питань і генерація нових алгоритмів буття, які як відомо на часі у світі, виходячи з останніх подій. І хоч, цьогоріч представників Всеукраїнського Жіночого Руху «ЖІНКИ ЗА ЗМІНИ» у Давос не делеговано, наш спільний голос почутий, адже сьогодні світова спільнота констатувала: «Давос 2018 має жіноче обличчя»…

P.S. … На прес-конференції співголів Давосу Крістін Лагард, директор-розпорядник МВФ, зауважила, що «жіноча» панель на ВЕФ доводить, що створювати позитивні рішення для світу можна і без тестостерону… Дозволю собі не погодитись з таким формулюванням. Я була, є і буду адептом ієрархії у всьому, бо жила, живу і буду жити сповідуючи фундаментальні закони буття, а отже, не маю на меті елімінувати стале і зрозуміле. За жодних обставин жінка не повинна зайняти місце чоловіка, але те, що жіноцтво може допомогти змінити цей світ на краще – факт, доведений емпірично. Здоровий синтез потенціалів, а не деструктивне перетягування канату… Я за такий алгоритм буття.
P.P.S. … «Чи варто простій людині синхронізуватися із глобальними трансформаціями?», − рефлексую…Тим більше, коли «ніхто не знає правила нового світу» (згадала пряму мову Віктора Пінчука на YES)… Кожен вирішує сам… Життя − така складна і вітіювата онтологічно-екзистенціальна конструкція ... Кожен споруджує її за своїми кресленнями та правилам ... І зовсім не обов'язково бути членом масонської ложі, щоб бути «вільним каменярем» своєї долі … «Створення персонального майбутнього в роз'єднаному світі» − справа особиста…
©Vilena V Voronova
22540079_2101469563407452_4261824644828253799_n

... Щедрый вечер… Васильев вечер… Овсень… Посевание…Сильвестерклаус… День памяти преподобной Мелании Римляныни... Праздник Обрезания Господня… 
... У каждого своя ассоциация в эту удивительную ночь с 13 на 14 января. Так уж повелось, что словосочетание, являющееся оксюмороном, дало название празднику, подарившему нам уникальную возможность поздравить друга друга с Новолетием дважды…Старый Новый год… Надеюсь, что ВЫ, мои дорогие друзья, ещё не записали себя в кластер тех, кто празднование этого дня считает моветоном, и радушно поздравляете своих родных и близких, а ещё - и сами с радостью принимаете поздравления и искренние пожелания в эти минуты… Если так, то будьте, пожалуйста, счастливы в этом наступающем году! Здравия вам и долголетия! И пусть хранит вас всех Господь! 
P.S. ... Со Старым Новым Годом! ... 
© Vilena V Voronova

#VilenaVVoronova #ВиленаВоронова#ЩедрыйВечер #СтарыйНовыйГод#НовыйГод2018 #эссе #цитаты #проза#philosophy #psychology

26114112_2095587660662309_6055250930959257669_n

…Спливають останні хвилини року, що минає… Ще трохи і 2017-й стане для всіх нас історією, яка заархівувала у свої метафізичні файли події, явища, імена особистостей, які так чи інакше впливали на вселенську ходу сучасників.

Кожен із нас і всі ми разом писали онтологічний опус про буття. А сьогодні у кожного з нас і всіх нас разом особливий день. День-рефлексія. День, який оголює реальність. День-лакмус, день-індикатор, здатний визначити власний стан душі і розставити крапки над "і" з оточуючими. День, коли одних людей ми з радістю заносимо у кластер «споріднених душ», вони стають ближче, аж до самої відстані душі, а інші – навпаки віддаляються, і тільки їх абрис на умовній лінії горизонту нагадує, що вони були в системі життєвих координат, а ще інші – зовсім щезають з орбіт і поля видимості особистого радара.
31 грудня… День підсумків… День, коли по-особливому чути голос мудрості, який нагадує про минуле і вказує на майбутнє… І навіть яскрава святкова мішура та інформаційний клаттер не здатні його заглушити.
Впевнена, що не помилюся, сказавши, що останні хвилини минулого року і перші прийдешнього унікальні за своєю суттю, бо в одну і ту саму мить по всій земній кулі, незалежно від статі і віку, расової приналежності та віросповідання мільйони людей в дивовижному консонансі людських емоцій, з радістю і легким смутком, душевним теплом і сердечністю підводять підсумки прожитого і мріють про майбутнє.
Яким він був, рік, що минає?... Все в цьому світі має біполярну природу. І, щоб осягнути наш двоїстий, амбівалентний світ, де переплітаються протилежності, Homo Sapiens вдається до амбівалентного способу мислення, тож по-різному реагує і сприймає події, кожен сам конструює дійсність, кожен має власну інтерпретацію і може саме так самозберігається, в такий спосіб захищає себе від зовнішніх подразників, рефлексує і рухається далі траєкторіями життя. Так, турбулентності не уникнути, а девіація стала звичайним явищем. Але, знову ж таки, рухаємося, а значить – живемо…
…Україна: війна не скінчилася, тема війни і доль загиблих, поранених, знедолених стали частиною нашого життя, і, на превеликий жаль, вони перетворюються на статистику. Гонки на виживання ціною зброї, конфлікту, бар'єрів і розривів… Офшорні скандали. Тарифний геноцид. Політична корупція. Безвізовий режим з країнами ЄС. Пенсійна реформа, реформа ЖКГ, освітня, медична, судова .Реформи… Реформування… Реформатори… Ці лексеми – тренди суспільно-політичної лексики у 2017 році, і, на превеликий жаль, мають негативну конотацію. І цьому явищу є просте пояснення, адже всі соціально-економічні реформи, якими б якісними і актуальними вони не позначалися, будуть провальними і безглуздими, якщо їх цілями не буде людина і її благо... Вірус Petya. Цей комп'ютерний вірус вразив мережі ряду великих компаній, в тому числі і великих державних. Звільнення заручників. Без перебільшення – це надважлива подія року, що минає . Додому повернулися 73 заручника з тимчасово окупованої території.
Деструкція, хворобливість суспільства, пустопорожність, гібридність, травмованість, надламаність, фрустрація, безпорадність та безвідповідальність – ці ознаки-характеристики вже іманентні для нашого суспільства…
… Україна: на найвищому рівні провела Євробачення … А ще, українці, не дивлячись на те, що відбувається, живуть всупереч… Стійкість і мужність, любов до рідної землі, гідність і щирість, привітність та гостинність, патріотизм, сентиментальність − цей симбіоз ментальних особливостей українців здатний достукатися до серця кожного.
Світ: Інавгурація Президента США Дональда Трампа… Вибори Еммануеля Макрона Президентом Франції… КНДР почали регулярно проводити випробування нових міжконтинентальних балістичних ракет… Brexit –мультишаровий процес реглобалізації. Навесні лідери ЄС затвердили головні принципи переговорів щодо Brexit, після чого був запущений механізм виходу Великобританії зі складу Європейського Союзу… Терористичний бум… Політична карта національних кордонів і міждержавних союзів тріщить по швах, створюючи ілюзії можливих реставрацій і нових амбітних проектів та соціальних утопій… Ментально-інформаційні війни…
Людство: ноосфера та антропосфера – вони для інтелектуалів-дисидентів, які як чужорідне тіло відчужуються реципієнтом, вони відчувають свою самотність і зневагу на сторінках глобальних мереж та інтернет-форумів… Картини, фрески – вони вже навіть не конкурують із зображеннями «селфі», які запускаються у «вселенський інтернет», перемагаючи лик живого і справжнього… Світ, він вже давно існує з префіксом «квазі»… Все штучне… Я прибираю не штучну ялинку і готова до інкримінування з боку адептів захисту природи та довкілля… Вона вирощена спеціально для продажу, і це «зрощування» – робочі місця і зарплатня для простих українців… Я дякую їм за зелену красуню…
Я дякую Богу за прожитий рік… Я наближаюся до нової історії… У ці чарівні хвилини нам усім є що сказати один одному і самим собі. Адже хтось в році, що минає, зробив свій перший земний крок, відкривши дорогу в майбутнє, а хтось – останній, переступивши у вічність, і вічна їм пам’ять…
У одного за плечима велике відкриття, звання вченого, Нобелівська премія, інший виплекав на власному городі коренеплід гігантського розміру і потрапив до Книги рекордів Гіннеса. Хтось полетів у космос, освоює Всесвіт, вивчаючи міріади зірок, і йому не загрожує «трафік». Хтось вивчив дорожні правила, отримав водійські права, купив омріяний автомобіль і освоює «вітчизняне» бездоріжжя, проклинаючи «пробки». А хтось вперше в житті взяв у руки зброю і став на захист Батьківщини, задовольняючись найменшим, при цьому, віддаючи світу так багато, знаючи, що в будь-який момент може віддати найцінніше – ЖИТТЯ!
Хтось, не будучи художником, зусиллям волі на життєвому полотні вималював таку арабеску, що позаздрив би будь-який східний майстер, інший – навпаки, озброївшись метафізичним ластиком, стер весь попередній контент і тепер серйозно розмірковує: якою буде велика літера і з чого почнеться нова розповідь на його tabula rase.
Хто знає, може ця нестримна динаміка людських прагнень, таких різних за формою і змістом, поки ще забезпечує рух Землі по навколосонячній орбіті? Але не будемо філософствувати про це, щоб не зіпсувати свято фізикам. Аромат хвої і мандарин … Усі наші рецептори із задоволенням ідентифікували прихід найдобрішого, найсвітлішого, вічно дитячого і найулюбленішого свята на світі.
Новий Рік об'єднує за святковим столом дітей, мам і тат, бабусь і дідусів. Адже не дарма це найсімейніше свято, крім цього, його об'єднуюча сила просто творить дива, а новорічний стіл здатний нівелювати гастрономічні пристрасті homo sapiensa. Поціновувачі молекулярної кухні, прихильниці haut cuisine і «поїдачі» українських вареників з салом об'єднані справді гурманським пієтетом до стовідсоткового атрибуту новорічної церемонії ─ салату «Олів'є», звичайно. Ну, як же це не назвати дивом!
Диво і те, що в бажанні привітати своїх близьких однаково вражають професор словесності та просто людина, яка не має титулів і звань: в цю ніч вербальні банальності в пошані і фаворі. А чого варті новорічні інсталяції, перевтілення: дорослі ховаються під масками хитрою лисиці і злого вовка, звичайно, головне – не забути вийти з образу...
Творіть свій святковий коллаж, щедро використовуючи широкий асортимент позитивних емоцій. Не бійтеся прославитися сюрреалістом, адже в цю ніч можна все… ну, або майже все ...
Прийшов час перемістити фокус уваги до вас, мої дорогі друзі, партнери, клієнти. Сьогодні мені так хочеться звернутися до кожного по імені та по батькові, а до когось – просто по імені, тому як з багатьма нас давно пов'язують не лише ділові відносини. А й справді, якщо розмістити всі ваші життєві історії в умовну книгу – вийшов би не один том «Книги буття». Буденне життя скупе на похвалу і подяку. Зараз саме час взяти реванш і висловити всім вам слова подяки за те, що стільки років ви зі мною і з нами, за те, що ви цінуєте і не зраджуєте своєму вибору, за те, що поважаєте, за те, що просто шануєте.
Так, скільки б не намагався Ейнштейн зі своєю теорією відносності тішити нас просторово-часовим континуумом, ми фіксуємо хвилину за хвилиною як невблаганно і стрімко на своїх турбо-крилах летить час.
Випереджаючи бій курантів і дзвін келихів, я вітаю вас, ваших рідних і близьких. Проводжаючи останні хвилини минулого року, залиште все найгірше назавжди в минулому, при цьому, не забудьте взяти те, що залишилося на дні скриньки Пандори–Її, Надію, обов'язково візьміть у майбутнє!
Нехай у цьому році збудуться ваші найпотаємніші бажання! Нехай ваші софійні серця наповняться щастям, душа – гармонією, тіло – здоров'ям! Нехай удача та успіх супроводжують всі ваші починання! Впевненого кроку по життєвій дорозі і, якщо ви все ще впевнені, що вона смугаста, не забувайте, що крім зебри і клавіш роялю з неба нам посміхається веселка! Станьте штурманом своєї долі і прокладайте маршрут самі!
Пройде зовсім небагато часу і гучну новорічну ніч змінить тиха Різдвяна. Нехай Віфлеємська зірка осяє своєю Божественним світлом Ваш будинок, наповнить його світом, добром і достатком!
Автор: Вілена Воронова
25550308_2090873131133762_5242866668060510323_n

… Я торкаюся душею до сивих сторінок історії…Згадалася пряма мова моєї приятельки-колекціонерки: «Все своє життя я присвятила колекціонуванню національного вбрання. Нині в моїй колекції півтори тисячі жіночих і чоловічих вишитих сорочок, запасок, спідниць, кожушків, безрукавок… Усі ці вироби народної творчості: як колишні, так і нинішні, мають велику історичну цінність, та, на превеликий жаль, ресурсу для дбалого і якісного зберігання у мене немає».

Так, в Україні,на превеликий жаль, алгоритм співпраці приватних колекціонерів, які власним коштом зібрали історичні шедеври у цілі експозиції, з державними інституціями не напрацьовано. Я не можу зрозуміти: чому усі патріотичні гасла, телеономні концепти не трансформуються у конкретний результат? Для початку – створення Національного музею вишиванки… Невже один із головних історичних артефактів не заслуговує на увагу 365 днів у році, а не тільки у державні свята, і, що взагалі прикро, ще й у формі виробу з Китаю… Питання функціонування муніципальних музеїв – воно так і залишається відкритим. Колекціонери перманентно перебувають в очікуванні коли їх «болюча» тема буде якісно врегульована на законодавчому рівні. Адже у колекціонерів, зазвичай, немає можливості створити приватний музей власним коштом. А от муніципальні музеї як основна на сьогодні форма недержавного музею, що виконує властиві йому функції щодо збирання, збереження і презентації колекцій і перебувають в управлінні місцевих адміністрацій і фінансуються з місцевих бюджетів, – проблему вирішити можуть. І це особливо має сенс саме зараз, коли держава взяла курс на децентралізацію, а передача значних повноважень від державних органів органам місцевого самоврядування набирає обертів…
P.S. … Arte et humanitate, labore et scientia …
Автор: Вілена Воронова
25299009_2087107138177028_598198429299126872_n

… «Впровадження інклюзії – це системність у діях всіх зацікавлених і небайдужих, влади і суспільства. Я, перед тим як погодитися на участь у тому чи іншому заході на підтримку інклюзії в нашій країні, звісно вивчала процес запровадження інклюзивної освіти в різних країнах. І, що вразило, що попри те, що в багатьох країнах світу цей процес був вдалим, все ж таки не еліміновано спеціальні заклади для людей з особливими потребами. Там залишили право вибору і ця альтернатива надає батькам можливість обирати для дитини спеціальний чи звичайний освітній заклад. У Швеції та США функціонують спеціальні заклади, які на 90% задовольняють інклюзію для осіб з обмеженими можливостями. А ще, мене вражає підхід у державах, які є прихильниками того, що соціум має практично перейматися проблемами людей з обмеженими можливостями. Наприклад, у Швеції для глухих та слабочуючих створені найкомфортніші умови в середовищі чуючих, бо всьому населенню країни було рекомендовано вивчати жестова мову. У США кожній дитині з порушеннями слуху, яка навчається в загальноосвітньому закладі, надається можливість користуватися послугами персонального асистента - перекладача жестової мови. У Швейцарії, Німеччині є певні вимоги щодо артикуляції всіх, хто безпосередньо спілкується з такими людьми: їх мова має бути уповільненою, а артикуляція - гіперболізованою. Згадала, коли вивчала психологію територіальних брендів і механізми їх генерації, звернула увагу на брендування тих міст і територій, де аксіологічною домінантою при створенні бренду була можливість молодих людей здобувати якісну освіту в тому чи іншому місці. Тож модель "країни глухих" (університетське містечко, населене нечуючою молоддю в США, Галлодетскій університет) вже увійшла в підручники по брендології як вдалий досвід. Логічно, що під час свого виступу я запропонувала вдатися до світової практики і прискорити процес брендингу територій і міст, використовуючи «освітянський» ресурс. Так само як і до практики використання соціальної реклами щодо інклюзії в Україні, та і взагалі щодо дітей з особливими освітніми потребами»…

P.S. … OMNIA RERUM PRINCIPIA PARVA SUNT…
Автор: Вілена Воронова
25152293_2085679551653120_8480231798841826990_n

… «Каждый город, территория обладают аксиологоческим массивом, у каждого есть свои ценности и доминанты, и задача городского брендинга: донести до целевой аудитории и зафиксировать уникальность той или иной территории. И здесь я хочу сказать о том, что если бы психологию брендинга и возрождение территорий взяли на вооружение, а национальный брендинг был сферой национальных интересов, так как это есть в ряде европейских стран, мы бы избежали гуманитарного кризиса на востоке страны. Используя аксиологический массив территории, легитимируя идентичность, можно было бы создать конструкт, который не был бы отторгнут реципиентом. Брендинг территорий через систему эмоциональной атрибуции есть действенным инструментом в купировании агрессии, преодолении стереотипов, поддерживающих состояние конфликта, в создании возможности удержания Донбасса в пространстве «украинского проекта». Через бренд-стратегии и бренд-коммуникации возможно наладить диалог с руководством и населением проблемных территорий, обеспечить легитимизацию его ментальности, исходя из целей достижения мира, территориальной целостности страны и реабилитации населения. Через механизмы и инструменты брендинга возможна генерация пространства толерантности, где основной субъект – человек, объект – единая страна, а государство – механизм обеспечения его потребностей и защиты интересов. Чем быстрее будет запущен механизм территориального брендинга на проблемных территориях в условиях военной ситуации – тем быстрее запустится процесс социальной реинтеграции»…

P.S. … Fugit irreparabile tempus...
Автор: Вилена Воронова
24296793_2082714401949635_7733289730008106891_n

… «Процес соціалізації дітей з обмеженими можливостями… Цю тему я також досить часто артикулюю під час проведення тематичних конференцій, круглих столів тощо… «Соціалізація - це розвиток і самореалізація людини протягом усього життя в процесі засвоєння і відтворення культури суспільства», - так, зазвичай, ми, психологи, починаємо розмови про процес засвоєння людиною соціального досвіду. Які сьогодні умови створені в нашій країні для тих, хто «не такий, як всі»?... Як вони, ті, кого називають «діти з обмеженими можливостями», набувають якості, необхідні їм для життя в соціумі, для засвоєння аксіологічних констант та форм поведінки. Як сьогодні вони практично оволодівають нормами соціальної поведінки та міжособистісних відносин?... Політико-психологічний моніторинг даної теми давно засвідчив низку невирішених проблем щодо соціалізації дітей з обмеженими можливостями. Серед яких відсутність системи методик соціальної інтеграції дітей з обмеженими можливостями…

… Згадався мастодонт вітчизняної психології Л.С. Виготський, який назвав дефект глухоти і приглухуватості «соціальним вивихом»: «Людство зможе перемогти і сліпоту, і глухоту, і слабоумство в соціальному та педагогічному плані перш, ніж в плані медичному і біологічному. Сліпий залишиться сліпим, глухий − таким, але вони перестануть бути дефективними, тому що дефективність є поняття соціальне»…
P.S. … HUMANITATIS OPTIMA EST CERTATIO…
©Vilena V Voronova
24251941_2080825415471867_877324142_n

… «Прикро, що держава не надає інвесторам стимулів для дбайливого відношення до збереження пам’яток або регенерації середовища. І, здебільшого, ентузіасти та апологети історії беруть на себе відповідальність та докладають неабияких зусиль, аби повернути історичні цінності в культурний простір країни. Саме таким є всесвітньо відомий графік і каліграф, автор відтворених автентичних текстів, манускриптів «Руська Правда», «Слово про закон і благодать митрополита Іларіона», «Слово о полку Ігоревім», «Сказання про житіє і подвиг Михайла Чернігівського», «Повість про житіє св. князів Бориса і Гліба», «Литовський Статут» 1528 року та інших Храпай Юрій Храпай Юрий (Юрий Храпай). У його рукописній майстерні відтворено давньоукраїнські рукописні шедеври, створені в XII-XIV століттях у князівських скрипторіях Києва, Переяслава, Чернігова, Луцька. У національне культурне поле повернено копії рукописів, які давно вивезені за межі України. Саме така діяльність є одним з пріоритетних програм ЮНЕСКО. 25 років Юрій Храпай поклав на вівтар служіння культурі та державі… А чи є у Парламентській бібліотеці хоч один такий відтворений манускрипт? А може народним обранцям не тільки роздавати гречку «на мажоритарці». Може, хоч раз за всю каденцію подарувати краєзнавчому музею в «рідному» окрузі факсимільне видання «Правди Руської», «Київської Псалтирі», «Оршанського»», «Луцького», «Реймського» Євангелія…» Дуже хочеться, щоб справа повернення в культурний простір країни рукописних пам’яток була амбіцією не тільки ентузіастів-одинаків, а і всіх тих, хто має можливості та ресурси.

Продовжуючи тему, хочу зазначити, що сьогодні вкрай важливими є генерація стратегії та технологій пошуку, повернення і поповнення втрачених культурних цінностей»…
P.S. … Arte et humanitate, labore et scientia …
Автор: Вілена Воронова
24176673_2080478302173245_7009177627122044946_n

… «Прекрасна стать становить 53% населення країни, стрімко зростає кількість жіночих організацій, проте кількість жінок на вищих ешелонах влади фактично не збільшується. Отже, успішних, відомих жінок-політиків, державних діячів в Україні в рази менше, ніж чоловіків. Попри високий рівень освіти, кваліфікацію жінок, попри те, що жіноча стать складає більшість українських виборців, політичні партії не повною мірою враховують потенціал жінок на політичній арені, а ще частіше – просто ігнорують цей факт. 7 листопада 2017 року народні обранці прийняли у першому читанні новий Виборчий кодекс, де передбачено проведення парламентських виборів на основі «відкритих списків» та зниження прохідного бар’єру для партій з 5% до 4%. І, нарешті, впровадження гендерних квот.

Тож наразі, згідно нового кодекса (стаття 341, п.6), у партійних списках кандидатів у кожній п'ятірці мають бути присутні не менше двох кандидатів кожного статі. Це означає, що жіноцтво України гарантовано отримала 40% квоту. Тож, якщо під головним куполом країни кодекс проголосують у другому читанні, це буде справжньою перемогою прекрасної статі в справі забезпечення прав жінок .
Інтеграція України до світового співтовариства вимагає переосмислення ролі та місця жіноцтва у суспільстві, їхню рівноправну участь разом із чоловіками в усіх сферах суспільно-політичної діяльності та створенні нової державної парадигми»…
P.S. … Meliora spero…
Автор: Вілена Воронова
23905382_2079491815605227_9222554354540402851_n

… «Коли мова йде про позитивний світовий досвід щодо гендерного питання та участі жіноцтва у політичному житті своєї країни, ми все частіше апелюємо до досвіду Скандинавських країн.

Активна участь жінок у політичному й економічному житті країни тісно пов’язана з економічним розвитком і демократичними інституціями. Глибоке вивчення скандинавського досвіду дозволило стверджувати, що існує кореляція між високим рівнем участі жінок у процесі прийняття рішень і рівнем життя.
Тільки тоді, коли частка жінок сягає 20%, парламентарі починають серйозно розробляти проекти законів стосовно дітей.
Коли частка жінок сягає 30% починають розглядатися проекти законів, що стосуються інтересів жінок.
Доведено також, що більша кількість жінок в уряді призводить до більш справедливого управління, а головне – росту економіки»…
P.S. … De actu et visu…
23754881_2075948769292865_4623070916319905153_n1

… «Інвестуючи в себе, людина мінімізує фінансові ризики, бо, що б не сталося з компанією, де вона працює, з бізнесом, яким вона займається, справою, що є головною у житті, – людина залишається, а це значить, що вона рухається далі, з новими силами та ідеями. Особистий бренд – це депозит, надійно розміщений в самій людині, який приносить приголомшливі дивіденди своєму господарю. І навіть, якщо ти поза політикою, варто генерувати власний бренд і дбати про імідж», – так вербалізувалась моя порада моїм сьогоднішнім слухачам, коли пролунали фінальні акорди нашої зустрічі, зустрічі, яка вже стала історією. Історією для мене особисто і для них, найкращих студентів одного з найкращих вишів країни – Київського національного університету культури і мистецтв…

… Мої очі, як то кажуть, були на «мокрому місці», коли під бурхливі оплески лунало багатоголосне «Дякую!»… Ця строката емпірія детермінувала катарсис. Читач може припуститися думки, що з огляду на те, що зустріч відбувалася в стінах alma mater, де культура і мистецтво на п’єдесталі, то сильна емоційна реакція була спровокована талантами юних митців, які лицедіяли на сцені… Так, я теж сьогодні згадувала Арістотеля з його поняттям катарсису, який був впевнений, що розрядка почуттів, заспокоєння, облагороджування глядача відбувається через театральне дійство на сцені. Я є апологетом філософської спадщини давньогрецького вченого і поділяю його сиву думку щодо психотерапевтичного ефекту мистецтва, науки, пізнання…
Але сьогодні у затишній аудиторії факультету культурології КНУКіМ мій катарсис від краси… Краси молодих людей, краси їх зовнішньої і внутрішньої, від їх мудрості не по роках, від їх відвертості та щирості, від їх вміння любити ближнього та світ, від їх вміння поважати та сприймати, за їх талант бути вдячними реципієнтами… Сьогодні я дякую їм всім і кожному особисто за енергію, за світло душі, за позитивні емоції найвищого ґатунку…
… Теми… Вони вже стали традиційними для зустрічей зі студентством… Про генерування персональних брендів та механізми їх просування… Приємно було усвідомлювати, що переважна більшість присутніх чітко розуміє, що в сучасних умовах тотальної боротьби і конкуренції особливо актуальним є створення персонального бренду і варто стати власником цього найціннішого нематеріального активу. Та слід пам’ятати, що створення особистого бренду – це перманентний процес самоаналізу, пізнання своєї суті, в ході яких людина повинна виявити свої домінуючі якості і навички, визначити унікальні таланти і презентувати себе світу з урахуванням власної унікальності…
… Говорили про щастя… Гармонію… Гармонійну особистість... Цілісну особистість ... Homo Harmonicus ... Про особистий досвід освоєння дійсності, який дозволив вивести власне формулювання: цілісна людина – людина, яка зрозуміла свою творчу роль на Землі й у Всесвіті. А тому, ця людина – творець. А ще, про два паралельні світи, кожен з яких має місце бути: світ щастя та світ задоволення. Світ щастя по ієрархії вище і величніше. Щастя – величина константна, яка не потребує зовнішньої стимуляції. Omnia mea mecum porto ... Так, все, що людині необхідно для щастя, вона завжди носить з собою... Як часто мчить землянин на турбо крилах за задоволеннями на таких шалених швидкостях, пролітаючи біля такого маленького, позбавленого «вселенського PR», щастя… Відверто і правдиво про ЖИТТЯ… Про те як геополітики: мезантропи і філантропи, одягаючи маски один одного, майстерно використовують свій камуфляж, бодай маніпулювати людством, каліграфічно виводячи сторінки історії ілюзій, культивують наївну віру у добрі наміри світових хижаків, філігранно інспірують думку про те, що саме вони – генератори «раю» на землі для кожного з нас. Використовуючи свій творчий хист у вербальній еквілібристиці, прописують, немов провізори, рецепти «чудового» життя, і навіть не збираються залишати Homo Sapiens(у) місця для власного сценарію. Вони, і тільки вони, найкращі футурологи, і мають право на генерування продуктів екстраполяції. І тільки ці продукти найкорисніші для споживання.…
… Поживемо – побачимо як їх рефлексії і «старання» вплинуть на хід історії та позначаться в онтологічно-екзистенціальній системі координат. А поки що раджу їм, майбутнім культурологам, організаторам дозвіллєвої діяльності та рекреації у сфері культури й дозвілля, скористатися шансом, який дається кожному з нас: писати власну історію життя.
Стати сценаристом и режисером свого життя без менторських імперативів та чужих сентенцій може кожен. Вивести «алгоритм буття» і знайти «рецепт гармонії» у цьому світі, щоб заздрити самому собі – задача нелегка, проте, можливо, саме її вирішення і є рецептом того чудового життя...
… Континуум питань і пошуків відповідей, констеляція подій і прегнантність палітри емоцій – вони до кінця віку супроводжуватимуть Homo Sapiens(a), не залишаючи місця спокою. Хоча, знайти баланс і душевну рівновагу можна, варто тільки піддатися мета трансформації і стати Homo Cogitus…
Після цих слів в очах красивої дівчини я прочитала: «І що, всі проблеми вирішаться?»… Ні, але людині мислячій, напевно, все-таки, легше зберегти себе і не бути поглинутою екзистенційним вакуумом…
«Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!», – згадався Григорій Сковорода…Vita est speciosa?... Кожен вирішує сам...
P.S. …Я вкотре дякувала долі за те, що сьогодні маю можливість працювати зі студентами найкращих вишів країни, використовуючи інтерактивні методи навчання, які, на мою думку, є прогресивними засобами в опануванні сучасних технологій, підвищенні ефективності навчання і якості знань, формуванні життєвої і професійної компетентності.
Мій пієтет і слова вдячності викладачам, які організували зустріч. Окрема шана – Людмилі Просандєєвій, доктору психологічних наук, помічнику ректора Київського національного університету культури і мистецтв, професору кафедри культурно-дозвіллєвої діяльності КНУКіМ, за запрошення та кредит довіри. Впевнена, що об’єднавши зусилля, професійні та творчі потенціали, ми створимо нову парадигму освіти в Україні і вже найближчим часом ситуативна методика стане домінуючою, а поєднання накопиченого міжнародного досвіду з національною методичною специфікою буде швидким та дієвим. На власному досвіді я переконалась, що даний метод стимулює індивідуальну активність студентів і, що важливо, формує позитивну мотивацію до навчання…
Є люди в цьому світі, які зуміли синтезувати у собі краще від Homo Sapiens, Homo Cogitus, Homo Libero. Є люди, чий Modus agendi і Modus vivendi захоплюють. Є люди, які на рівні свідомості і підсвідомості сповідують фундаментальні принципи буття і мислення. Є люди, глибина душі яких зачаровує… Із однією з таких особистостей мене звела доля – Людмила Просандєєва. Гідно і красиво нести образ Творця в своєму "Я", даруючи цьому світу світло, добро і любов, – найвище мистецтво…
P.P.S. … Я проходжу коридорами факультету культурології КНУКіМ і ловлю себе на думці, що велика освітянська імперія під неймінгом «Київський національний університет культури і мистецтв» закладалася саме тут.
Кафедра культурно-дозвіллєвої діяльності – провідний навчально-науковий підрозділ країни у сфері культури. Із якою гордістю тут повідомляють, що знаковою постаттю серед усіх завідувачів кафедри є її випускник, доктор педагогічних наук, професор Михайло Поплавський, який перфектно як талановитий менеджер підніс роботу кафедри менеджменту культурно-дозвіллєвої діяльності на якісно новий рівень.
Сьогодні всі ті, хто продовжує працювати, згадують про весь масив роботи Михайла Поплавського, який сприяв популяризації кафедри менеджменту культурно-дозвіллєвої діяльності не лише в Україні, але й за її межами.
А я сьогодні вкотре констатую: поки одні в «Ре мінорі» виконують «бла-бла-бла», інші в «До мажорі» живуть, прагнуть, досягають. І нехай злі язики на свій лад критикують «поющего ректора», а він збирає під своїм брендовим знаменом найкращих, тих, які усвідомлюють, що культурна життєздатність нації – аксіологічна домінанта на карті буття.
Так, я навіть не помічаю, що переходжу на мову суперлативів, коли йдеться про Михайла Поплавського та його «детище».
Знайомство з alma mater, науково-творчий потенціал і матеріально-технічна база якого заслуговують найвищих оцінок. Університет дає змогу забезпечувати високий рівень підготовки фахівців у галузях культури, мистецтва, туризму, соціально-культурної сфери.
І сьогодні я знову мала честь спілкуватися з тими, для кого культура, духовність, моральність – три кити онтологічно-екзистенційної системи координат особистості. Сьогодні я знову спостерігала за тими, хто мріє про конкурентоспроможність української культури, її здатність тонізувати інтелектуальне та духовне життя суспільства, адаптувати для нього культурну реальність світу. Кожен у Київському національному університеті культури і мистецтв працює в режимі мобілізуючої та глибокої національної і культурної самокритики, розуміючи, що культура − це основа державності і духовна обороноздатність нації, а тому так само потребує пильної уваги та інвестицій…
Автор: Вілена Воронова
23559544_2073884332832642_2879236998315122071_n

… «Сьогодні у високих владних коридорах актуалізують питання створення позитивного іміджу нашої країни і свідченням того є Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», розроблена з ініціативи Президента України, яка була представлена ним 25 вересня 2014 року. Так ось, там чітко вказано розділ «Вектор руху «Гордість за Україну в Європі та світі», який передбачає 13 реформ і програм. Перші дві: «Програма популяризації України в світі», «Програма створення бренду «Україна». Як автор бренд-стратегії «Брендування міст – імідж та репутація України», як людина, сфера наукової діяльності якої, пов’язана з дослідженням феномену регіональної ідентичності з позиції політико-психологічного аналізу, можу зі 100% впевненістю стверджувати, що історико-культурна спадщина є однією з базисних складових у процесі територіального та національного брендингу. На практиці провідною має стати культурно-історична точка зору, яка акцентує увагу на проблемі збереження вітчизняної культурної та історичної спадщини. Робота над брендингом територій є важливим політичним завданням, оскільки культура в цілому та історико-культурна спадщина завжди поряд з економікою та оборонною промисловістю країни. Сучасна політика брендингу пов'язана з нетрадиційним підходом до збереження історико-культурної спадщини території. Вже сьогодні має відбутися трансформація: перехід від «захисту від» до «захисту для», бо елементи історико-культурної спадщини активно використовуються в теперішньому часі. Ця парадигма культурної політики щодо спадщини обумовлена особливостями соціалізації особистості в інформаційному суспільстві. Минуле в цій парадигмі часу стає елементом сьогодення і майбутнього.
Створення адекватних, гідних, сильних територіальних брендів на основі використання аксіологій історико-культурної спадщини є видом пріоритетною діяльності в рамках постіндустріальних цивілізаційних стратегій. Сучасній економіці потрібні нові моделі бізнесу, тож «економіка вражень» повинна стати новою економічною пропозицією. Бренд пропонує, забезпечує реплікацію та продаж «вражень»…»

23131788_2069058406648568_3913465371797568657_n
... У каждого человека есть один день в году, который обнажает реальность. День-лакмус, день-индикатор, способный определить собственное состояние души и расставить точки над "і" с окружающими... День-момент собственной «ревизии» и «аудита» состояния души…
... Именно в этот день одни люди становятся ближе, другие отдаляются, а иные вовсе уходят с орбит и поля видимости личного радара...
... Да, именно в этот день человеку может быть как никогда радостно и как никогда грустно...
... В этот день человек по-особенному может услышать мудрый голос тишины и не услышать важного за обилием вербальной лести...
... Я не устаю повторять эти свои слова своим друзьям в их Дни рождения… Прошла ровно неделя, когда у меня тоже был этот особенный день −День рождения… Прошла неделя, а я ещё продолжаю получать поздравления в свой адрес… Сколько добрых слов… Минуты радости и минуты трепета… Минуты восторга и вдохновения… Минуты слёз и благодарений Творцу… И всё это благодаря вам, мои друзья, далёкие и близкие, родные по крови и по духу… Вы подарили мне частицы самих себя… Вы генерировали энергию, которую я аккумулировала, и которая будет приводить в безудержную динамику моё естество в новом году моего бытия… Движение, оно продолжается…Взят курс на новый виток жизненной спирали… Как хочется и дальше двигаться именно таким образом и никогда не ходить по замкнутому кругу… А сегодня… Сегодня я благодарю каждого из вас и говорю: «СПАСИБО… Человеческое и сердечное СПАСИБО за то, что есть, и за то, что творите моё СЧАСТЬЕ… За то, что нашли время в своей жизни для жизни моей»… Сегодня, я искренне желаю Вам собрать весь ресурс, сепарировать лучшее из прошлого и применить в будущем. Пусть фортуна откроет для вас новые горизонты бытия. Достойного Вам окружения. Надёжных друзей. Сильного духа. Долголетия и здравия. Гармонии, ибо в ней счастье. Веры, надежды, любви и Божьего благословления всегда и во всём…
P.S. … Вечер уносит на крыльях уходящий день в синюю вечность, а я ловлю себя на мысли о том, как светло и счастливо на душе сегодня…И даже современный мир с его обилием лукавства и латентных манипуляций, давно подменивший понятие счастья, поставив знак равенства между ним и удовольствием, не в силах этому противостоять. Два параллельных мира, каждый из которых имеет место быть. Мир счастья – по иерархии выше и величественнее. Счастье – величина константная, не требующая внешней стимуляции. Omnia mea mecum porto… Да, всё, что человеку необходимо для счастья, он всегда носит с собой… Как щедр Творец в момент дарования счастья. Счастья от того, что живешь, дышишь, видишь, слышишь и имеешь возможность обо всём рассказать…Сегодня лимбическая система в трудах… Запах осени… Ветер ещё не до конца обнажил природу… Я словила себя на мысли, что не весна, а цвета, его так много… Осенний урожай… В нём такое обилие цвета… И снова я вспомнила Гёте с его знаменитым и вечно живым «К учению о цвете»… «Цвет оказывает известное действие на чувство зрения, а через него и на душевное настроение»… Прав, что же ещё сказать… А я снова ловлю себя на мысли, что цвет, как сама наша жизнь, вечно в пути… Цвет движется в унисон со временем и пространством, с нашим настроением и реалиями бытия. То, что в полдень краснеет, то в сумерках чернеет… Голубое в сумерках начинает белеть… Тонкие оттенки исчезают, оставляя для лицезрения основные цвета…Жёлтое, так нами любимое в детстве, раздражает, когда мы становимся старше… Зелёный плод по заданному Всевышним алгоритму превращается в красный, оранжевый, жёлтый… Зеленый лист, умирая, желтеет, краснеет, чернеет… Вечное движение и вечная жизнь…
P.S. … Хорошего вечера, друзья… И снов, конечно, цветных…Пусть их цветовые потоки причинно воздействуют на организм и психику только благодатно, изменяя их глубинное состояние до состояния вселенского счастья и гармонии…
Автор: Вилена Воронова
22405600_2059572874263788_4827705126969671442_n

... Моросящий дождь… Вечно спешащий осенний ветер, он обнажает деревья, дабы поскорее устлать ковром из разноцветных листьев дорогу ей…ОСЕНИ… Я чувствую её приближение, я слышу её дыхание, я вдыхаю её неповторимый аромат… Да, осень, пахнет по-особенному… Лимбическая система в замешательстве, а ты тем временем ускоряешь шаг под Благовест лаврских колоколов и между слов молитвы вплетаешь канвой детские воспоминания. Почему-то, из всех праздников именно Покрова Пресвятой Богородицы более всего ассоциируется мне с бабушкиным домом, где в каждой просторной комнате радовали своим цветением хризантемы, а кустарниковая астра, как бы завидуя королеве осенних цветов, впечатляла массивом мелких лиловых цветочков. В корзинках орехи, в большой фруктовнице яблоки, груши и последние темно-синие увесистые гроздья нашего домашнего позднего винограда. Вкусовые рецепторы уже готовы поучаствовать в весьма приятных церемониях, ибо калиновый пирог и чай уже на устланном праздничной скатертью столе… Бабушка… Сколько счастья подарено ней лично мне… Я смахнула слезинку и даже не заметила как переступила порог храма…Огоньки многочисленных свечей и поминальный столик… Сегодня он ломился от изобилия… Ловлю себя на мысли, что на Покрову мы как-то в унисон поминаем наших родных и близких, которых уже нет с нами в нашей земной жизни, но которые всегда с нами, в нашем сердце и в нашей душе… Мы верим, верим в нашу встречу… Вера человека – великая сила. Не может быть великих свершений, если нет веры в бессмертие. Не может быть жизненного оптимизма, подлинного оптимизма, когда человек не верит в бессмертие. Не может быть победы над всеми фобиями, над страхом смерти, если нет веры в вечную жизнь души. Прискорбно, что в наше время сознание людей пребывает в зоне турбулентности, а перманентная девиация от мыслей о вечности, смещение жизненных акцентов, аксиологий, когда перспектива жизни и смерти как бы ускользает из сознания современника, стала нормой. Современная культура размывает четкие линии бытия и делает всё, чтобы «развлечь» человека, увлечь его остротой сюжета земной жизни. Псевдофилантропы предлагают жить богаче и богаче, потреблять всё больше и больше, тратить ещё и ещё.. Мишень – человек… Цель: живи весело, богато… Имеешь власть – держи и руками, и зубами эту власть, а главное: наслаждайся жизнью. И, конечно, здесь неуместны рассказы о вере в воскресение, потому что акценты и жизненные приоритеты перенесены в иную систему жизненных координат, увы, не ту, что обозначена Творцом. Ну, а что же тогда означает жизнь, в том числе, и перед лицом смерти? Слава Богу, что ещё есть Церковь. И сколько бы инкриминирующей риторики не звучало из громогласного рупора адептов мира сего, апологеты Создателя не дают сегодня потерять ориентир по дороге трепетной души в Вечность. Церковь Божия по-разному, но исполняя те обязательства, которые она приняла от самого Спасителя, несёт нам, людям, благую весть о великой истине, о том, что душа человека бессмертна, и целью жизни есть жизнь вечная…

Собственная рефлексия сегодняшнего дня снова направлена на осмысление веры − этого уникального феномена человеческого бытия. Когда традиционные ценности покидают систему жизненных координат, а глобальные трансформации крушат конструкции прежнего мироустройства, когда человечество теряет ориентиры своего развития, человек, гордо именуемый себя Homo Sapiens, находит себя растерянным. И начинается долгий поиск алгоритма спасения, поиски смысла бытия, дабы от растерянности не перейти к потерянности, и не быть поглощённым экзистенциальным вакуумом. Как страшен он, мучительный поиск собственного жизненного смысла в экзистенциальном вакууме. Как тяготит оно, «переживание бездны»… Как важны для того, кто создан «по образу и подобию Божия», моральные ценности и традиции… Какими фатальными последствиями чреваты их деструкция и дискредитация... Потеря высокого смысла жизни – редукционизм, с его эгоистично-обывательским флёром… Вера, ты открываешь втрое дыхание и побуждаешь к молитве…Да, это глубинная медитация даёт ощущение свободы и связи с Творцом. Молитва Создателю, идущая из трепетного сердца, есть единственный способ перманентно мыслить о Боге, а значит – о Вечности, а значит о тех, кого сегодня нет рядом с нами, и которым так хочется с глазу на глаз сказать СПАСИБО, что были…
P.S. …Я поздравляю всех с праздником. Пусть поможет всем нам Господь укрепиться в вере, пусть ней, верою, мы превозможем все соблазны века сего. Пусть все мы, становимся всё более и более сильным народом, способным на добрые, великие дела и свершения, которые каждому из нас откроют врата Вечности. Пусть вера в бессмертие наполнит бесконечным смыслом нашу человеческую жизнь…
Пусть в праздник Покрова Пресвятой Богородицы над главой каждого из нас невидимо будет распростерт Омофор Заступницы Небесной. Пусть в сердце Божией Матери будет всегда место для каждого прибегающего к Ней человека, ибо Её материнская любовь − неиссякаемый источник утешения, радости, заступничества и помощи для всех нас. Пусть Господь хранит всех нас, помогая восходить от силы к силе, устремляясь к Божьему свету и этим светом на пути к Богу преображается вся наша жизнь.
C Праздником! …
Автор: Вилена Воронова
22222038_2056657611221981_8262704769840468563_n

… Друзі, мої друзі-юристи! Сьогодні уся юридична спільнота України відзначає фахове свято – День юриста, і я маю приємну нагоду вітати всіх вас як людей, які присвячують себе служінню Праву, і не з чуток знають про всі складнощі цієї професії.

… Сьогодні тільки і чути: «Реформи… Реформування… Реформатори»… Ці лексеми – тренди новітньої суспільно-політичної лексики і, на превеликий жаль, мають негативну конотацію. І цьому явищу є просте пояснення, адже всі реформи, якими б якісними і актуальними вони не позначалися, будуть провальними і безглуздими, якщо їх цілями не буде людина і її благо…
… Напередодні вашого професійного свята, 3 жовтня, Верховна Рада України остаточно ухвалила президентський законопроект «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Саме його українська влада вважає таким, що відкриває можливості для комплексної судової реформи. Тож логічно, що сьогодні фокус пильної уваги громадянського суспільства переведено у юридичну сферу.
Вас, правників, опитують і запитують: чи бачите ви позитиви реформи? Багато з вас вбачають, що чіткі критерії розмежування юрисдикції адміністративних, господарських та загальних судів – це позитив. Поетапне впровадження "електронного правосуддя" та вдосконалення системи розподілу справ між суддями – це позитив. Скорочення з чотирьох до трьох ступенів національної системи оскарження судових рішень перед зверненням до міжнародних судових інстанцій – це позитив…
Час покаже як цей позитив позначиться на простих українцях, які досі мріють прокинутися у країні, де верховенство закону, залишаючись декларативною нормою, стане реальним благом для кожного.
Ваш святий обов’язок – зробити все, аби правовими важелями досягнути цього.
Бажаю усім вам наполегливості та витримки, ентузіазму та сил.
Нехай ваші чесноти: мудрість і послідовність, розум та досвід будуть рушіями якісних змін у житті всієї держави і кожного з нас.
Хай кожна справа, спрямована на публічне добро, увінчається вдячністю людей та милістю долі!
P.S… Мої друзі-юристи – найкращі! Дякую, що живете за цим кредо: «Ex aequo et bono»… Зі святом!
Автор: Вілена Воронова
22089794_2052992521588490_3332187918017639879_n

… Сегодня, когда всюду слышно дыхание осени, я услышала эхо лета… Да, они, лаврские розы, накрыли меня облаком тончайшего аромата, напомнив и о чудесном Фаворском облаке, сходящем после Литургии на православный монастырь, и о Преображении Господнем, и о лете, которое уже прошло и стало историей…

… Лаврский благовест передал эстафету струнам души, камертон Неба филигранно настроил их, и уже слышна осенняя элегия сердца… «Розовый Эдем», − первая мысль, рождённая увиденным… «Всё пройдет…», − напомнила надпись на Соломоновом кольце… Грусть дала о себе знать теплыми слезинками…Ты снимаешь мета кольцо мудреца, которое уже не помогает… Но она, седая гравировка на внутренней стороне, «и это тоже пройдёт…», возвращает на цыпочках уходящую гармонию...
... Сегодня 30-ое сентября… Мы, православные христиане, по традиции отмечаем День памяти святых мучениц Веры, Надежды, Любови и матери их Софии... Вера, надежда, любовь… Собственная рефлексия сегодняшнего дня направлена на осмысление этих феноменов человеческого бытия. Когда традиционные ценности покидают систему жизненных координат, а глобальные трансформации крушат конструкции прежнего мироустройства, когда человечество теряет ориентиры своего развития, человек, гордо именуемый себя Homo Sapiens, находит себя растерянным. И начинается поиск алгоритма спасения, поиски смысла бытия, дабы от растерянности не перейти к потерянности, и не быть поглощённым экзистенциальным вакуумом. Как страшен он, мучительный поиск собственного жизненного смысла в экзистенциальном вакууме. Как тяготит оно, «переживание бездны»… Как важны для того, кто создан «по образу и подобию Божия», моральные ценности и традиции… Какими фатальными последствиями чреваты их деструкция и дискредитация... Потеря высокого смысла жизни – редукционизм, с его эгоистично-обывательским флёром… Бытие устанавливает диагноз современнику – ноогенный невроз – сегодня звучит как приговор свыше, как расплата за деяния человека «разумного» на этой земле… Но Творец всемилостив к своему творению, Он в которых раз прописывает действенный рецепт с формулировкой «Da tales doses numero 3: Fides, Spes et Caritas» … Вера, надежда, любовь − они были и остаются основными положительными экзистенциалами человеческого бытия. Они − модусы бытия каждого из нас, индивидов в уникальных условиях жизни. Они – надёжные смысложизненные конструкты, аксиологические константы и квинтэссенции целей, стремлений, смыслов. Вера-надежда-любовь − мировоззренческая конструкция, крылья, которые позволяют покинуть пределы эмпирической реальности, выйти за границы ограниченного природой «эмпирического Я» и найти свернутое, как тонкий папирус, в бессознательных слоях человеческой психики изначально «совершенное Я», ибо оно от сотворения Творцом жаждет своей актуализации…
…Человеческое бытие – тайна, и открывается она в молитве. Да, это глубинная медитация дает ощущение свободы и связи с Творцом. Молитва Создателю, идущая из трепетного сердца, есть единственный способ перманентно мыслить о Боге. Сила логики открывает многие закрытые двери, но и ей не подвластна онтологическая тайна, ибо её открытие следует искать в выявлении духовных данностей, а это − вера, надежда, любовь…
P.S. … Сегодня все мы, без исключения, как никогда ранее нуждаемся в этих простых и в то же время основополагающих добродетелях, дарованных нам свыше. У каждого из нас зиждется в душе НАДЕЖДА на самое светлое будущее. У каждого в сердце горит огонь ВЕРЫ в счастье и радость бытия. И каждый всем естеством жаждет ЛЮБВИ: сочувствия, соучастия, сострадания, сопереживания… Пусть Вера, Надежда, Любовь и Софийность сердца будут квинтэссенцией Modus Vivendi каждого из нас. С праздником, друзья!
P.P.S. … Я покидала «розовый рай»… Вот уж показалась старинное Лаврское братское кладбище возле храма Рождества Божией Матери… Именитые, мудрые, сильные − они погребены здесь, в тишине Святой обители… Я снова смотрю на кольцо Соломона…«Всё проходит»…«И это тоже пройдёт»… Глядя с тоской на убранные могилы, я подумала: «Вот всё и прошло»… Луч солнца, он едва пробивался в утреннем облачном небе, он осветил ребро кольца: «Ничто не проходит»… Да, просто придёт время и Homo Sapiens уступит место Homo viator… Человек – он вечный путник…
Автор: Вилена Воронова
21742843_2047777885443287_5945958335452840697_n

… «Наше історичне місце – у об’єднаній європейській родині і трансатлантичному західному альянсі. Наше покликання – стати східним кордоном європейської цивілізації. Ми прямуємо до повноцінного членства України в ЄС та НАТО», − Президент Украиіни Петро Порошенко.

… «YES було створено, аби з’єднати Україну з Європою та рештою світу. Україні потрібна європейська стратегія, аби трансформувати себе. Нам потрібна ялтинська стратегія, аби відновити міжнародне право, повернувши територіальну цілісність», − засновник та член Правління YES Віктор Пінчук.
… «В Україні створена антикорупційна інфраструктура, є законодавство, що дозволяє якісно працювати, єдине слабке місце – це українські суди. Я вважаю, що ми маємо швидко створити інструмент, який дозволить здійснювати правосуддя над корупціонерами. Як це буде називатися – антикорупційна палата чи антикорупційний суд – немає значення, важливо швидко створити орган, який буде якісно цим займатись», − прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
… «Я, як генеральний прокурор, чітко вам кажу - Саакашвілі не буде заарештованим по цій справі, не може бути екстрадований з цієї країни, поки він має посвідку на постійне проживання, або інші документи, які він подав», − генеральний прокурор Юрій Луценко.
… «В мене є досить оптимістична інформація для України – багато побоювань, які були перед виборами в Франції, вже подолано. Сьогодні ми бачимо нову Європу, особливо після виборів в Німеччині, які, слава Богу, досить передбачувані - європейська, міжнародна політика Німеччини не зміниться. Це означає, що в нас буде нова сторінка, нове прискорення, глибша інтеграція", − Президент Польщі (1995-2005), Голова Наглядової Ради YES Александр Кваснєвський.
… «Я не прогнозую жодних змін щодо Криму. Можливо буде якийсь миротворчий контингент на сході, але ми розуміємо що це не приведе до розв’язання проблеми. Я також сподіваюсь на санкції, які буде впроваджувати конгрес США і, можливо, буде ухвалено рішення про надання США летальної зброї», − президент Ради з міжнародних відносин Річард Хаас.
… «Пропозиції Росії щодо введення миротворчого контингенту ООН на Донбас містять шкідливі для України елементи, але можуть стати відправною точкою для досягнення компромісу», − спеціальний представник Державного департаменту США у справі переговорів щодо України Курт Волкер.
… «Партнери України можуть послабити санкції проти Росії після введення на Донбас миротворців ООН з повноцінним мандатом», − засновник Rasmussen Global, 12-й Генеральний секретар НАТО (2009-2014), прем’єр-міністр Данії (2001-2009) Андерс Фог Расмуссен.
… «Президент Леонід Кучма був першим президентом моєї країни, який вирішив, що Україна має вступити до НАТО, здається, це був 2002 рік. Отже, на мою скромну думку, це важливо для всіх країн НАТО, і для всього Альянсу, дуже чітко сказати: «Настане час - і Україна стане членом НАТО!», − екс-прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.
… «Щоб повернути Росію до демократичного ладу не достатньо просто "вимкнути" пропаганду, суспільство цієї країни просякнуте авторитаризмом», − міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
… «Досягти миру можливо лише з тими партнерами, які цього хочуть. З людьми, для яких переговори не є гамбітом, спрямованим на обман, або способом виграти час, щоб підготуватися до наступної фази конфлікту", − прем’єр-міністр Великої Британії (1997-2007) Тоні Блер.
… «Британія й Америка дуже важливу роль відіграли в тому, щоб у скрутні часи допомогти Україні. Як розвиватимуться події далі? «Мінськ» не працює. Ми маємо перезапустити мінський процес, необхідно досягти відведення важкого озброєння, повернути Україні контроль над українсько-російським кордоном», − прем’єр-міністр Великої Британії (2010-2016) Девід Камерон.
… «Україна вже 4-й рік протистоїть військовій агресії - окупований Крим, на сході країни гинуть наші захисники. Але це не повинно зупиняти нас, зупиняти реформи й перетворення, боротьбу проти корупції, розвиток наших міст. Тільки відчутні зміни – наш ключ до успіху у вирішенні глобальних проблем», − мер Києва Віталій Кличко.
… «Реформа виборчої системи застрягла, ключ до її подальшого просування – у парламентарів», − секретар Національної ради реформ при Президентові України, заступник Глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків.
… Такими були головні меседжі і заяви на 14-й Щорічній зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES). Численні учасники та титуловані гості, а їх цьогоріч було понад 350, найбільшої на Сході Європи платформи публічної дипломатії з розробки стратегії розвитку України в глобальному контексті у ці вересневі дні знову демонстрували свій творчий хист у вербальній еквілібристиці, відповідаючи на головні питання цьогорічного форуму: «Чи став світ новим? І що це означає для України?». Тези, теми, поради і рекомендації в цьому році вражали своєю питомою вагою. Кожен спікер претендував на роль кращого футуролога і красномовно презентував свої «продукти» екстраполяції. Як то кажуть: «Поживемо − побачимо» як рефлексії провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, громадських діячів, провідних світових мислителів, експертів з 34 країн світу вплинуть на хід історії і позначаться в онтологічно-екзистенціальної системі координат. Так, сьогодні вони «зосереджені» на глобальних питаннях, їм не дає спокою зрушення у геополітичному розподілі сил та зміни в світовій економіці, вони намагаються зазирнути за двері White House і потрапити на «кухню» політики нової американської адміністрації, вони в пошуках алгоритмів глобальної безпеки, вони не засинають доки знову не переймуться проблемами кібербезпеки, вони генерують ідеї щодо енергетичної безпеки…
… Та за традицією, однією з найважливіших тем зустрічі YES стала Україна та її перспективи у світі. «Палкі дискусії» було присвячено змінам, що відбуваються в нашій державі, та викликам, що постають перед Україною. Реформи в країні, сприйняття України країнами ЄС, можливості щодо забезпечення національної безпеки, рецепти по збереженню територіальної цілісності, пошуки розв’язання конфліктів між лідерами думок та особистими інтересами…
... Їх, шанованих учасників Зустрічі, як і рік тому, «обтяжує» те, що популізм у політиці зростає по експоненті, а глобальні загрози тероризму і радикалізму все частіше нагадують про себе фатальними подіями ... Вони в «перманентному пошуку розв’язання» проблем соціальної нерівності і шляхів її подолання ... Вони встановлюють «алгоритм буття» для тих інших, які намагаються знайти «рецепт виживання» в світі, де крізь і всюди наслідки глобальної діяльності «Їх». Складно сказати, коли буде елімінована демаркаційна лінія між «Ними» та «іншими». А може, це неможливо в принципі у світі, де все має біполярну природу. .?
Континуум питань і пошуків відповідей, констеляція подій і прегнантність палітри емоцій − вони до кінця віку супроводжуватимуть Homo Sapiensa, не залишаючи місця спокою. Хоча, знайти баланс і душевну рівновагу можна, варто тільки піддатися мета трансформації і стати Homo Cogitus. Передбачаю песимістичну риторику: «І що, всі проблеми вирішаться?». Ні, але людині, яка мислить, напевно, все ж таки, легше зберегти себе і не бути поглинутим екзистенційним вакуумом…
… Було так багато всього про світ і так мало про ЛЮДИНУ у цім світі…
P.S. … «Чи варто людині синхронізуватися із глобальними трансформаціями?», − рефлексую…Тим більше, коли «ніхто не знає правила нового світу» (пряма мова Віктора Пінчука)…
Кожен вирішує сам… Життя − така складна і вітіювата онтологічно-екзистенціальна конструкція ... Кожен споруджує її за своїми кресленнями та правилам ... І зовсім не обов'язково бути членом масонської ложі, щоб бути «вільним каменярем» своєї долі ...
P.S. ... Ялтинська європейська стратегія, на жаль, покинула стіни Лівадійського палацу. Тимчасово чи ні − покаже час. А поки свої двері для учасників світового форуму радо відкрив «Мистецький Арсенал». Так, його стіни і околиці зберігають не менше секретів вікових історій, ніж архітектурне творіння в «італійському» стилі Монігетті і Краснова. Заповідна територія Старої Києво-Печерської фортеці ... Сьогодні вона манить своєю сивою історією та готова розповісти багато і про багатьох всім тим, хто давно зарахував себе до кластеру адептів старовини. ... Марія Мазепина і її син, гетьман Івана Мазепа, імператриця Єлизавета Петрівна і військовий інженер Карл де Шардоне ... Вони, і не тільки вони, заклали мета-цеглину в місце, де зараз пульсує серце мистецтва і творчості, відбиваючи ритм культурного життя країни… Сьогодні ця історична локація оговтується від гучного форуму… Стратеги і практики зі світовим ім'ям вже виконали фінальні акорди 14-ої Щорічної Зустрічі YES і залишають сцену, звільнивши місце митцям-творцям-ЛЮДЯМ…
Автор: Вілена Воронова
20993041_2037995733088169_5539954175382908200_n

… «Боже великий, єдиний! Нам Україну храни… Волі і світу промінням Ти її осіни»... Сьогодні ці слова «Молитви за Україну» звучали по-особливому піднесено та урочисто… Сьогодні душі і серця мільйонів українців налаштовані камертоном неба, тож церковний гімн України на музику Миколи Лисенка та вірші Олександра Кониського у виконанні такого величного народного хору лунав до небес… 
… Я покидаю голосний Хрещатик, підіймаюся до Михайлівської площі… Звідусіль чути пряму мову людей, які вже рефлексують на тему побаченого та почутого сьогодні. В епіцентр інформаційного простору транслюються суб'єктивні думки про те, як було, як є, і як буде ... 
Полярність думок та емоцій… Одні під враженням від військового параду і горді за свою країну і її армію. Сьогодні понад 4,5 тисяч військовослужбовців, представників ЗСУ, Прикордонної служби, Нацгвардії, Національної поліції, ветерани АТО, стали учасниками масштабного військового перформансу. Урочистим маршем головною вулицею країни пройшли 3100 військових. Кияни та численні гості помітили, що цьогоріч у параді брали участь 10 іноземних військових підрозділів держав-партнерів України: Великобританії, США, Канади, Грузії, Румунії, Молдови, Польщі, Естонії, Литви і Латвії. В об’єктив народного ока потрапляють дев’ять іноземних міністрів оборони, серед яких і міністр оборони США Джеймс Меттіс… 
… Поки одні старанно видають порції власних емоцій щодо військового параду, інші вже дискутують про технічне забезпечення української армії на полях виставки військової техніки, яка локалізувалася на вулиці Хрещатик, Європейській площі та вулиці Інститутській. Дорослі оглядають новітні зразки озброєння, діти, особливо хлопчики, питають дозволу у військових піднятися на модернізовані танки Т-72АМТ та Т-84У "Оплот", розробку РСЗВ "Верба" та інші. 
А в цей час треті влаштували гостру полеміку про доцільність таких масштабних заходів, забуваючи про те, що перформансну комунікацію ніхто не відміняв, а перформанс як полікультурна модель комунікації своїми динамічними характеристиками відповідає тенденції зміни образу сучасного світу. Тож як політичний психолог я «за» паради, і військові теж. 
… Адепти ТБ вже встигли дати оцінку святковому контенту провідних ЗМІ країни, щедро використовуючи і білі, і чорні фарби. Психологи, фізіогномісти, спічрайтери «розкладають на молекули й атоми» вітальну промову президента Порошенка, проголошену перед початком параду, і досі не можуть дійти до єдиної думки в тій частині, де гарант знову згадував «прощання з імперією»… 
… Експерти, представники різних соціальних і професійних кластерів, намагалися прописати «лонг-лист» до 26-річниці Незалежності з іменами легендарних українців, називаючи кращими з кращих Богдана Ступку, Ліну Костенко, Миколу Амосова, Валерія Лобановського, Бориса Патона. Філософи, політики, представники світу мистецтва, історики, журналісти та інші – кожен на свій лад інтерпретував сьогоднішній день і весь той історичний шлях, який пройшла Іменинниця за роки незалежності. 
Так, світ занурився в глобальну економічну і демографічну кризу. Людський і фінансовий капітал сьогодні в дефіциті. Міста та цілі території конкурують за ресурси. Йде боротьба, а в нашому випадку – війна за своє місце в новому світі, і Україна на передовій ...
… Україна зробила свій вибір. Ціною людських життів відкрилася дорога в Європу, в світ демократичних цінностей. І зараз, в ці хвилини, триває не просто боротьба, йдуть бої за право бути нацією на власній території, бути єдиною країною, що має свою неповторну ідентичність.
… УКРАЇНА ... Сьогодні – це держава в центрі Європи, яка у всіх на вустах. Українцям вдалося знайти унікальну рецептуру і приготувати шедевр, який своєю неповторністю і шармом, смаком і присмаком вражає світ.
Стійкість і мужність, любов до рідної землі, гідність і щирість, привітність і гостинність, патріотизм, сентиментальність, емпатійність – цей симбіоз етнопсихологічних констант українців вражає і здатний достукатися до серця кожного. Думаю, Томас Гед може сміливо парирувати перед своєю аудиторією, читаючи чергову лекцію з брендінгу. Адже саме він сказав: «Головне завдання бренду – достукатися до серця».
… Досить подивитися навколо, щоб помітити: синьо-блакитний, жовтий кольори в фаворі. Трендовий манікюр у вигляді українського прапора на пальчиках юної it girl. Денді, який вивчає вітрини модного бутика зі стильним синьо-жовтим шарфом. Концепт-кар, що розтинає проспекти і вулиці, приголомшує не тільки швидкістю, а й блакитно-жовтим тюнінгом. Адже візуальна атрибутика – невід'ємна частина будь-якого бренду. 
І те, що саме сьогодні заставка пошукача Google виконана в насичених синьо-жовтих кольорах і представлена як святкова композиція, а спеціальний вітальний Doodle, який видно, як тільки користувач наведе курсор, повідомляє «З Днем Незалежності України!», - говорить про те, що бренд країни капіталізується.
Але символіка сама по собі нічого не варта. Сила бренду «УКРАЇНА» в його емоційному наповненні. Кожен українець, від малого до великого, віддає сьогодні частинку свого «Я» своїй Батьківщині. Кожен відправляє частину свого ресурсу в загальний репозиторій енергій. Саме звідти черпає і буде черпати сили велика країна і великий народ.
… Дзвони Михайлівського Золотоверхого зупинили мене біля храму… А ще, каталізували власні рефлексії про Незалежність чи «залежність» моєї країни. Все в цьому світі має біполярну природу. І, щоб осягнути наш двоїстий, амбівалентний світ, де переплітаються протилежності, Homo Sapiens вдається до амбівалентного способу мислення, тож по-різному реагує і сприймає події, кожен сам конструює дійсність, кожен має власну інтерпретацію і може саме так самозберігається, в такий спосіб захищає себе від зовнішніх подразників, рефлексує і рухається далі траєкторіями життя. Так, турбулентності не уникнути, а девіація стала звичайним явищем. Але, знову ж таки, рухаємося, а значить – живемо… 
…Україна: війна не скінчилася, тема війни і долі тисяч загиблих, поранених, знедолених стала частиною нашого життя, і, на превеликий жаль, перетворюється на статистику. Гонки на виживання ціною зброї, конфлікту, бар'єрів і розривів… Офшорні скандали. Тарифний геноцид. Політична корупція. Деструкція, хворобливість суспільства, пустопорожність, гібридність, травмованість, надламаність, фрустрація, безпорадність та безвідповідальність – ці ознаки-характеристики вже іманентні для нашого суспільства…
… Процес розпаду ціннісно-символічного порядку, девальвація моральних і духовних орієнтирів глобального розвитку ростуть по експоненті… Сьогодні суспільство стоїть перед ціннісним вибором: духовний матеріалізм або практичний гуманізм, соціальна справедливість чи економічна ефективність; авторитарний режим чи самоорганізація на платформі постдемократичних цінностей… Сьогодні кожен має право вибору… Але перед тим як обрати, спочатку варто обрати відповідальність… 
P.S. … «Про що Ви мрієте у День Незалежності? Нам важлива Ваша думка. Ми представляємо незалежне…», - пролунав дзвінкий голос юної пані-інтерв’юерки , яка зненацька з’явилася переді мною, немов повернувши на поля свята… 
«Я мрію, щоб Небо наклало табу на ненависть один до одного і ворожнечу … Я мрію про РЕНЕСАНС УКРАЇНИ»…
P.P.S. … З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, ДРУЗІ!...

Автор: Вілена Воронова

20992577_2037459573141785_6599555764767073237_n
... Cьогодні вітер мов цілує стяг!
То синє небо, запашна то нива.
Наш прапор майорить - і це наш знак,
Свободи нашої, в нім - наша сила...
... Знамено вабить сонцем золотим,
Небесною блакиттю душу гріє.
З ним ми здобули все, що стало нам святим,
З ним наше серце до життя воліє!...
P.S. ... З Днем Прапора!
©Vilena V Voronovа
#ДеньПрапора #Україна #ВиленаВоронова #VilenaVVoronova
20882082_2035732319981177_5398266835270166497_n
Сегодня всё по-особенному... Даже в это непростое время, в суете мирских будней, фибры естества улавливают флюиды благодати, а душа поёт, настроенная камертоном Неба. Смотришь на него и открывается бесконечность, манящая своим безмятежием. Праздничный благовест только усиливает эту райскую гармонию неба, солнца и Божественного Духа повсюду.
Всеми любимый с ранних лет −Яблочный спас. Память каждого трепетно хранит в душе историю детства. Каждый готов хоть на миг перенестись туда, где пахнет бабушкиными пирогами с яблоками, туда, где мама на стол, устланный белоснежной скатертью, выкладывает огромное блюдо, заполненное увесистыми гронами винограда, грушами, сливами, персиками и, конечно, яблоками.
Сегодня православные и греко-католики в разных уголках земного шара празднуют Преображение Господа Бога и Спаса нашего Иисуса Христа. По древнему обычаю в этот день верующие спешили к храму, где во время Божественной литургии Господь ниспосылал молящимся благодатную частицу Фаворского света.
Традиции − незыблемы… Тысячи украинцев сегодня возносили молитвы к Господу. А ещё, мысленно, в который раз, устремлялись на гору Фавор, чтобы вновь и вновь пережить минуты великой радости, благодати и сакральных откровений.
В празднике Преображения нам, людям, приоткрывается великая тайна вечности. Преображение как визуализация явления Царства Божьего на земле.
…Спаситель мира, Иисус Христос, зная о предстоящих крестных страданиях, взял с собой трех из своих учеников − Иакова, Иоанна, Петра и отправился из Капернаума к горе Фавор. Именно здесь, на Фаворе, апостолы стали свидетелями Божественного Преображения Христа. Это явление потрясло их своим величием и славой. Лицо Спасителя просияло, стало подобным свету молнии. А одежды сделались ослепительно белыми, как первый снег. Господь стоял, окруженный сиянием. В этот момент Христу явились два пророка: Моисей и Илия. Ученики слышали их беседу…
Экзегеты утверждают, что разговор был о Голгофской жертве. О том, что Иисусу предстоят страдания и что грехи человеческого рода будут искуплены Его кровью, кровью Сына Божьего и Спасителя.
Этот день для многих стал днём утешения. Днём виденья блаженной славы Творца, которая непременно воссияет в вечности для нашего нового естества, после временных земных странствий, так часто преисполненных испытаниями, скорбями, страданиями, болезнями, лишениями.
Безусловно, человеку, хоть и обладающему мощным импульсом познания, сложно объяснить природу того или иного явления, поверить в факт имевшего место исторического события, окутанного флёром сакральности, принять то, что лежит за пределами опыта. Как говорили древнегреческие философы: «Логос «обращается» к людям, которые, даже «услышав», неспособны его понять, ибо обыденное человеческое сознание считает свой частный произвол выше «общего» законопорядка». Вот так и с Преображением: некоторые сводят его к церковному празднику, другие − механистическому обряду освящения плодов, без понимания глубинной сути. Третьим для амплификации смысла этого явления приходится погрузиться в мир кварков, вооружившись знаниями и открытиями асов в физике элементарных частиц: Гелл-Манна, Цвейга и замечательного Ричарда Фейнмана. Кое-кому ближе и роднее метафизика, способная «чистым философским познанием» приоткрыть «врата вечности». Так уж повелось, что будучи школьниками, нам, человекам, легче понять фазовые превращение веществ, проводя простые опыты в школьной физлабаратории. Имея источник, подающий энтропию в воду, мы в считанные минуты уже могли визуализировать превращение воды в газ, вернее в водяной пар и такие фазовые переходы нас ничуть не удивляли. Другое дело – трансформации человеческого естества, его преображение там , за «земными горизонтами». И здесь начинается перманентный процесс задавания вопросов в системе координат «смерть и бессмертие» и поиск ответов на них же, как правило, заканчивающийся умозаключением Екклесиаста: «Потому что во многой мудрости много печали; и кто умножает познания, умножает скорбь». И здесь как продукт рефлексии приходит мысль о том, что может, когда дело касается спасения души сбросить «оковы» науки. Укротить своё инфантильное Эго. В пору вспомнить «будьте детьми, чтобы наследовать жизнь вечную». А может всё же попытаться найти веру «в горчичное зерно», которая и горы заставит двигаться. Ведь по вере нам даётся…
Вопросы, вопросы «грядущих завтра».
Ну, а сегодня у храмов выстроились люди, с корзинками фруктов для освящения. Принося плоды в церковь, они выражают благодарность Богу за то, что Он как заботливый Отец даёт нам все необходимое для нашей земной жизни.
Пусть сегодня Господь, идя на встречу с миром, не забудет о нас с вами, о нашей многострадальной стране, о нашей уникальной земле, о людях планеты Земля, не деля их на национальности, вероисповедание и принадлежность конфессиям.
Пусть благословит каждого, просящего милости, любовью и достатком! Пусть эта встреча человека с Богом через Фаворский свет, осиявший на горе Апостолов, принесёт нам благодать через нетварную энергию Божества. Пусть мир и благополучие воцарится на нашей земле! Пусть его волею и милосердием преобразится мир!
P.S. …Пишу пост, а перед глазами сегодняшняя картина: бабушка в скромном платочке с ясными, как небо, глазами, раскладывает яблоки, нет, не на молекулы и атомы, в пакетики, и раздаёт деткам. Так просто и так трогательно до недр души было это её Преображение…
С праздником Вас, друзья!
Автор: Вилена Воронова
20638170_2030778913809851_4812362897954090885_n

… «Я прийняв рішення підписати саме у вашій школі для того, щоб вся Україна і весь світ знали про величезні досягнення, які педагогічний колектив має у цій школі, як учні живуть єдиною учнівською громадою, як діти, які дуже добре чують, вивчають мову жестів, співають пісні, коли навіть одна дитина у їхньому класі має особливі потреби. Це означає, що з маленьких малеч ми — справжні європейці. Це означає, що ми стаємо єдиною непереможною європейською нацією» , - такою була пряма мова Президента України Петра Порошенка, коли він урочисто підписав закон "Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг" в стінах інклюзивної 168-ої київської школи… Ти чуєш ці слова і рефлексуєш, і мимоволі згадуєш, як то кажуть у народі, «яким боком» був дотичний до інклюзії в Україні. Я згадала ту низку заходів: круглих столів, конференцій, куди запрошували і виступити, і підтримати ініціативи всіх тих, для кого запровадження інклюзивної освіти стало сенсом життя. Я не знаю, чи можна сьогодні назвати підписання цього закону 100% перемогою, бо бачу обличчя тих, хто активно долучався до «внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо майбутнього дітей с особливими освітніми проблемами, я чую пряму мову експертів, я веду прямий діалог з педагогами, які безпосередньо працюють з цими дітьми, одним словом, думку стейкхолдерів, які долучалися до обговорення цього документу. Звісно, це добре, що процес трансформації загальної освіти розпочався, а влада і суспільство розуміють, що люди з особливими потребами не маргінали і ізгої, що вони не тільки можуть, а і повинні бути інтегровані в соціум. Та коли і як швидко будуть налагоджені механізми запровадження інклюзії в умовах сьогодення, чи готові наші освітні заклади до таких трансформацій, чи «визріли» самі батьки до того, що їх «не зрілі» чада будуть опановувати простір разом, я маю на увазі батьків здорових дітей, адже часто-густо чути критичні зауваження щодо інклюзії саме від них. Крапки над «і» розставить час. … А поки що дітей з ДЦП, із вадами слуху та зору, дітей-аутистів не часто зустрічаєш в стінах загальноосвітніх шкіл. Так, вони не такі, як всі, та попри вади і порушення діяльності емоційної сфери, в них зберігається інтелектуальна складова мислення. Сьогодні, коли драматичні реалії буття засвідчили жорстокість цього світу, все частіше йдеться про побудову якісно нового суспільства, яке повинно базуватися на толерантності. Ми вкрай потребуємо морального суспільства з його авторитетною силою і традиційними підвалинами життя. І сьогодні кожна доросла людина усвідомлює, що все починається з дитинства. Терпимість, небайдужість, людяність, врешті-решт, – все це треба культивувати, пророщувати до неабиякої плідності. В контексті сказаного саме час актуалізувати інклюзію. І донести до тих, хто ще не розуміє доцільність її запровадження. Згадайте дорожній рух на вулиці. Так, він двосторонній і має свої чіткі правила. Так само і в інклюзивній формі навчання: діти з особливими потребами вимагають рівних можливостей і адекватної соціалізації, і таку можливість їм надає інклюзія. Здорові діти за таких умов призвичаюються сприймати фізичні вади однокласників спокійно, адекватно, відчувати свого ближнього як рівного, допомагати йому, і через емпатійність ставати чуйнішими та людянішими. Ось воно, природнє, в умовах 100%-ої реальності, без бравади, без патетики виховання моральності.

В Європі та світі емпіричним шляхом доведено успішність результатів інклюзії. Тож чи встигнуть наші освітні заклади підготуватися до зустрічі з особливими дітьми? І тут проблема не лише у матеріально-технічному забезпеченні і фінансовому дефіциті, адже на сьогодні не згенеровано чітку класифікацію психо-фізичних порушень, з якими діти можуть приступити до навчання у школі.
Я як людина, яка має першу освіту медичну, а за другою – психолог, розумію, наскільки важлива така класифікація, адже, коли в інклюзивну школу підуть діти з психічними порушеннями й розумовою відсталістю, це створить неймовірну проблему для всіх учасників подій. До речі, такі випадки вже фіксуються, і саме зараз треба максимально пришвидшити процес генерування відповідної класифікації, бо маємо всі шанси і ризики отримати масовість подібного явища.
Говорячи про інклюзію в Україні, варто зазначити, що самі батьки дітей із порушеннями майже хронічно не визнають хворобу своєї дитини, а це додатково породжує низку проблем, серед яких і упереджене ставлення до психолого-медико-педагогічної комісії, бо зазвичай спеціалісти радять відправляти дитину у спеціальний навчальний заклад. Та батьки зберігають негативне ставлення до спецшкіл, що не виправдано, адже ці школи вже давно не інтернати, однак стереотип живе і досі. Так, батьків теж можна зрозуміти, бо для них цілком природно бачити у своїх чадах лише позитивне, для них краще вважати свою дитину унікальною. Може тому в інформаційному просторі все частіше циркулюють такі визначення: аутисти – діти індиго, вундеркінди; діти із синдромом Дауна – діти-янголи, діти сонця. Звичайно, ідентифікувати унікальність своєї дитини – це добре, та важливо вивчити і недоліки, а ще важливіше – не нашкодити. Бо дуже часто така містифікація понять нічого конструктивного не передбачає: ані в соціальному сенсі, ані в науковому. А ще, саме в таких випадках діти з вини своїх батьків ризикують не отримати кваліфіковану допомогу.
І ще одна проблема: наші масові школи не готові до запровадження інклюзії ні технічно, ні методично, ні психологічно, ні кадрово. Тому серед освітян стільки противників інклюзивного навчання, бо вони розуміють, що це ще одна важка ноша для них, адже держава, яка хронічно не забезпечує вчителям гідний рівень життя, а дешево відкупляється мізерною заробітною платою, не буде фінансувати і контролювати систему надбавок за інклюзію. Немає на сьогодні і методичних матеріалів для різних нозологій. Так, очевидно, що прийняття закону не вирішить одразу континуум проблем. Для того, щоб сконструювати інклюзивну систему освіти в Україні потрібен і час, і ресурси, і бажання, і наполегливість (якою особливо наділені самі люди з інвалідністю, які гучно артикулюють проблематику).Впровадження інклюзії – це системність у діях всіх зацікавлених і небайдужих, влади і суспільства.
Я, перед тим як погодитися на участь у тому чи іншому заході на підтримку інклюзії в нашій країні, звісно вивчала процес запровадження інклюзивної освіти в різних країнах. І, що вразило, що попри те, що в багатьох країнах світу цей процес був вдалим, все ж таки не еліміновано спеціальні заклади для людей з особливими потребами. Там залишили право вибору і ця альтернатива надає батькам можливість обирати для дитини спеціальний чи звичайний освітній заклад. У Швеції та США функціонують спеціальні заклади, які на 90% задовольняють інклюзію для осіб з обмеженими можливостями. В Україні щодо інклюзії все тільки починається. Чи буде переможною ця хода?...
P.S. … Сьогодні, коли пряму мову більшості відрізняє суцільна критика «всіх і вся», а вітальний алармізм росте по експоненті, я залишаю місце для оптимізму щодо інклюзії в нашій країні. Бо принаймні на законодавчому рівні в сфері освіти в базовому документі вперше проголошено людиноцентризм. Щастя, успіх, доля людини визначено первинними цінностями. Тож маємо ще один шанс елімінувати упереджене та негативне ставлення до людей, яке детерміноване наявністю у них якихось особливих властивостей або ознак. Може нарешті гуманістичний підхід до навчання дітей з особливими потребами вилікує страшну хворобу нашого суспільства – «хронічну стигматизацію».
Автор: Вілена Воронова
19665666_2011711295716613_6584279535113579335_n
…О медиаэкологии и медиаграмотности; о структуре и особенностях политической рекламы; о привлечении центральных и региональных СМИ; о секретах ньюсмейкинга и алгоритмах ивентмейкинга; об информационных поводах и информационном партнерстве; об оформлении и ведении социальных профилей; о создании цитируемости; о методах борьбы с черным PR-ом и блокировкой негатива в СМИ; о политической этике и этике ответственности политика, - об этом и многом другом узнали представители Радикальной партии Олег Ляшко - депутаты от РПЛ Херсонского областного и городского совета в ходе практического занятия, организованного Креативно-стратегическим отделом РПЛ и «Школой персонального брендинга, политического пиара и социального имиджа".
… Анализ ситуации, живой диалог, практические советы… Острая дискуссия и полемика… Продолжение следует…
P.S. … «Умение ставить разумные вопросы есть уже важный и необходимый признак ума или проницательности. Если вопрос сам по себе бессмыслен и требует бесполезных ответов, то, кроме стыда для вопрошающего, он имеет иногда еще тот недостаток, что побуждает неосмотрительного слушателя к нелепым ответам и создает смешное зрелище: один (по выражению древних) доит козла, а другой держит под ним решето»… Сегодня я волей-неволей вспоминала эти слова одного из моих философов-фаворитов - Иммануила Канта… Своей сегодняшней аудитории я хочу сказать спасибо, что «не доили козла» и «не держали под ним решето»…
P.P.S. … Каждая встреча, каждый прожитый день жизни достойны того, чтобы их проанализировать и сделать выводы, ну, а когда эти моменты жизни напрямую связаны с твоей профессиональной деятельностью, то делаешь эти выводы с большим удовольствием. Выводы сегодняшнего дня для меня лично обозначились фразой: «Базовые законы, по которым функционируют политические группы: социогенетический, социодинамический, закон социальной гравитации работают на все 100%». … «Если надо понять политическую психологию всей партии, нужно изучить её первичную организацию» … «В любой группе привязанности распределены неравномерно; есть лидеры и есть ведомые»… «Сплоченность индивидов в группе прямо пропорциональна их влечению, притяжению или отталкиванию друг к другу и обратно пропорционально пространственной дистанции между ними»… Политическая психология – это не только твоя профессиональная и научная деятельность, это наука, которую, возможно, недооценивают сегодня, но о которой напомнит совсем обозримое будущее…
Автор: Вилена Воронова
19657297_2011002502454159_5150739458016566757_n

"...Її посмішка, немов посмішка Янгола… Вона так щиро стискає мене в своїх обіймах… Її маленьке серце здатне вмістити великий світ… Вона радіє життю, хоч і почала жити по-новому, на новому місці… Вона поспішає до психолога, аби той допоміг їй в цьому… Вона - дівчинка-переселенка зі сходу країни… Вона Даринка Яковлева», - я модерую круглий стіл на тему «Формування та реалізація державної політики у сфері захисту дітей в Україні: реалії та перспективи» у стінах Верховної Ради, а очі цієї дитини і тих сотен, з якими довелось познайомитись останнім часом, переді мною)… У лютому 2016 року в законодавство України про таких як вони введено дефініцію "дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів", та і досі підзаконними нормативно-правовими актами не визначено порядок надання дитині зазначеного статусу та відповідні дії державних органів з метою підтримки зазначеної категорії дітей…

… На превеликий жаль, новітня історія України поповнилась чорними сторінками. Нові виклики у сфері забезпечення прав дітей, спричинені воєнними діями на сході країни, потребують від влади швидкого реагування. Однак спеціальні програми щодо захисту дітей, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції, не затверджено, військово-цивільні адміністрації не мають спеціальних повноважень та кадрового забезпечення для здійснення ефективних заходів із захисту дітей від наслідків збройного конфлікту. В Україні не ведеться облік офіційних даних про дітей, які загинули та були поранені внаслідок збройного конфлікту. Законодавчо не встановлено покарання за вчинення кримінального злочину у виді вербування, втягування та рекрутування дітей у воєнні дії… Континиум проблем і, на жаль, обмаль алгоритмів їх вирішення…
… Війна – це найбрутальніше порушення прав дитини. Україна зіткнулася з новим явищем — діти-переселенці, діти загиблих українських військових, діти-партизани і т.і. , досвіду роботи з якими немає...
… Приблизно 600 тисяч дітей перебуває на окупованих територіях. Майже 250 тисяч дітей є переселеними. 100 тисяч дітей живуть у зоні зіткнення. У НАС З’ЯВИЛОСЯ ДУЖЕ БАГАТО ДИТЯЧОГО ГОРЯ… Тож для нас, дорослих, на сучасному етапі проблеми формування та реалізації державної політики у сфері захисту прав дітей постають особливо гостро, а їх розв’язання потребує скоординованих зусиль влади та громадянського суспільства…
… За 25 років незалежності країни з 1991 року дитяче населення зменшилося майже у два рази… Сьогодні воно становить 7,6 млн. дітей. … Може досить про перемоги і про те, що здобули…Може почати з земного… Почати з ЛЮБОВІ до дітей… А потім…Національна стратегія з питань прав дитини ( як складова консолідації суспільства та держави з означених питань). Кодекс про права дитини (з урахуванням принципів Конвенції ООН про права дитини, національного досвіду). Закон про Уповноваженого з питань прав дитини…
P.S. … Незалежно від статі, віку, віросповідання, національності всіх нас, «людей планети Земля», об'єднує одна онтологічна особливість: у кожного в анамнезі життя значиться: «був громадянином країни під назвою «Дитинство». Все закладається і починається з дитинства… Сьогодення наших дітей – майбутнє нашої країни…

Автор: Вілена Воронова
Генеральний директор Міжнародного брендингового агентства «BRANDING & CONSULTING VVV»
Директор «ІНСТИТУТУ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО БРЕНДИНГУ»
Співголова Всеукраїнського Жіночого Руху «ЖІНКИ ЗА ЗМІНИ»
Член АСОЦІАЦІЇ ПОЛІТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ УКРАЇНИ (АППУ)
19420468_2007192529501823_9088346485665094310_n
... Інформаційні війни… Військові конфлікти… Бойові дії… Цивілізаційні виклики ростуть по експоненті і синхронно з ними ступінь травмованості кожної людини окремо і суспільства в цілому. І якщо раніше лексема «травма» асоціювалася з фізичним ушкодженням, то сьогодення фокусує увагу на медіатравмі. Віртуальне втручання у повсякденне життя людини несе неабиякі загрози її здоров’ю. Психологічні наслідки медіатравм – проблема, яка особливим курсивом зазначена на повістці дня сучасної України. Гібридна війна стала пролонгованою демонстрацією психотравмуючих сцен у ЗМІ, що вже позначилося на фізичному та психологічному здоров’ї нас з вами. Тож пошук дієвих механізмів протистояння деструктивним інформаційним впливам та профілактики, корекції медіатравм − задача, яка об’єднала науковців, практичних психологів, працівників системи освіти, медіапедагогів, представників громадських організацій, спеціалістів з інформаційної безпеки…
Сьогодні спільний діалог та гостра дискусія відбулися у стінах Інституту соціальної та політичної психології НАПН України. Я завжди знаходжу час та пристаю на пропозицію колег, коли мова йде про генерацію алгоритмів вирішення тих чи інших проблем. Тому залюбки прийняла запрошення своїх колег з Лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти на участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Медіатравма в умовах інформаційної війни: психологічний та педагогічний аспекти», метою якої стало об’єднання зусиль вчених та практиків для розробки рекомендацій системі освіти щодо розв’язання найгостріших проблем інформаційної безпеки, зокрема створення психологічних засобів профілактики та захисту від медіатравм.
… Два дні у академічному середовищі минули реактивно швидко. ... Групові дискусії: «Чи хочуть люди знати правду про війну та конфлікти: міркування про результати масового опитування у середовищі цивільних та військових» та «Медіапсихологічні критерії нанесення шкоди дитині»; обговорення методичних рекомендацій «Психологічний захист дитини при залученні її до медіавиробництва: особливості дітей, які зазнали сексуального насильства»; круглий стіл «Безпека держави: досвід запобігання інформаційно-психологічним операціям»; презентація навчально-методичних посібників «Медіаосвітні ресурси розвитку патріотизму і критичного мислення молоді» та «Інтенсивна робота з травмою: психотерапевтичні методи», - сьогодні це вже детермінанти моєї рефлексії…
... Сьогодні, коли я аналізую теми та виступи, відзначаю ті, які, на мій суб’єктивний погляд, були прегнантими та вартували того, щоб бути зазначеними у власному робочому щоденнику . Політравматичний вплив медіа на внутрішньо переміщених осіб; вторинна травматизація: класифікація медіа травм; моделі ідентичності у дискурсі травми; образ України в медіа: травма меншовартості; екопсихологія інформаційного середовища та патогенні комунікативні технології; ризик субсидіарної травми у дітей вимушених переселенців в контексті сприймання медійної інформації; вплив телевізійного контенту на емоційну сферу студентської молоді; наративні практики як ресурс подолання наслідків медіатравмуючих впливів; роль критичного мислення у протистоянні деструктивним медіаінформаційним впливам; медіаграмотність як складова інформаційної культури студентської молоді; медіакультура крізь призму когнітивного стилю сприйняття інформації; формування навичок з медіаграмотності як протидія медіа травмуванню; діагностування інформаційних впливів рекламної медіапродукції методом сематичного диференціалу... Я вітаю своїх колег з високими результатами наукової праці. Найдьонова Любов Антонівна, заступник директора з наукової роботи ІСПП НАПН України, член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук; Чаплінська Юлія Сергіївна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, ІСПП НАПН України; Дворник Марина Сергіївна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, ІСПП НАПН України; Череповська Наталія Іванівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, ІСПП НАПН України; Тараненко Олена Валеріївна, кандидат філологічних наук, доцент, завідувачка кафедри журналістики, Донецький національний університет імені Василя Стуса; Шусть Василь Володимирович, кандидат педагогічних наук, доцент, докторант, ІСПП НАПН України; Сусська Ольга Олександрівна, кандидат філософських наук, доцент НаУКМА, - усі вони вкотре довели, що наука в Україні ще не вмерла…
… Резюмуючи, не можу не констатувати факт того, що ми з вами надто вразливі істоти, наші діти та молодь не готові протистояти сучасним викликам та загрозам. Кожен з нас ходить по тоненькій інформаційній кризі і в будь-який момент ця крига може скреснути… Аби не зазнати медіатравми маємо дбати про себе та навчатися медіаграмотності. Приголомшливий розвиток ІКТ та ЗМІ ставить перед кожним з нас завдання цілеспрямованої підготовки до взаємодії з ними. Медіа потужно вражають та знижують в суспільстві імунітет до соціально шкідливих інформаційних впливів. Тож медіа-освіта – завдання номер один і запорука того, що ні ти сам, не твої рідні та близькі не стануть жертвами медіа-насильства. Вміння «розібрати» на молекули та атоми медійний контент не залишить місця медіа-маніпуляціям. Медіа грамотна людина ніколи не залишить реальний світі і не заблукає в лабіринтах віртуального світу. Медіа освічена людина ніколи не страждатиме від медіа-залежності…
… Україна інтегрується у світовий простір, тож маємо взяти на озброєння все те, що хтось здобув емпіричним шляхом до нас. У контексті сказаного слід зауважити, що у розвинутих країнах світу медіа-освіта функціонує як невід’ємна система загальноосвітньої підготовки молоді і масових інформаційних процесів загалом. У глобальному світі події сприймаються людиною так, як їх подають ЗМІ. На превеликий жаль, медіа нехтують належною відповідальністю перед соціумом. Їх контент, зазвичай, містить елементи маніпуляції. Тож медіа-освіта – правильний шлях для людини, аби отримати базові навички самозахисту від «заразних» та «шкідливих» ЗМІ…
P.S. … Scientia potentia est !...
P.P.S. …Анонсування будь-якої науково-практичної конференції та запрошення взяти в ній участь особисто – тригер рухатися далі у професійній діяльності. Тож участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Медіатравма в умовах інформаційної війни: психологічний та педагогічний аспекти» позначилась новим доробком – моя наукова стаття «ПРОБЛЕМА ПІДВИЩЕННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ ТА КУЛЬТУРИ СПОЖИВАННЯ ПРОДУКЦІЇ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ У КРИЗОВОМУ СУСПІЛЬСТВІ» вже відправлена до друку у фаховому виданні Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.
Автор: Вілена Воронова 

Генеральний директор Міжнародного брендингового агентства «BRANDING & CONSULTING VVV»

Директор «ІНСТИТУТУ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО БРЕНДИНГУ»

Співголова Всеукраїнського Жіночого Руху «ЖІНКИ ЗА ЗМІНИ»

Член АСОЦІАЦІЇ ПОЛІТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ УКРАЇНИ (АППУ)

19399622_2005576162996793_4741067029430585754_n

… Геополітики: мезантропи і філантропи, як часто вони одягають маски один одного, як майстерно використовують свій камуфляж, бодай маніпулювати людством, каліграфічно виводячи сторінки історії ілюзій, культивують наївну віру у добрі наміри світових хижаків, філігранно інспірують думку про те, що саме вони – генератори «раю» на землі для кожного з нас. Використовуючи свій «творчий хист» у вербальній еквілібристиці, прописують, немов провізори, рецепти «чудового» життя і навіть не збираються залишати місця Homo Sapiens (у) для власного сценарію щасливого життя. Вони, і тільки вони, «найкращі» футурологи, і мають право на генерування «продуктів» екстраполяції. І тільки ці «продукти» «найкорисніші» для споживання. …

… «Поживемо – побачимо» як їх рефлексії і «старання» вплинуть на хід історії і позначаться в онтологічно-екзистенціальної системі координат. А поки що кожному з нас дається шанс писати власну історію життя. Стати сценаристом и режисером свого життя без менторських імперативів та чужих сентенцій може кожен. Вивести «алгоритм буття» і знайти «рецепт гармонії» в цім світі, щоб заздрити самому собі – задача нелегка, проте може саме її вирішення і є рецептом «життя чудового»...
… Континуум питань і пошуків відповідей, констеляція подій і прегнантність палітри емоцій – вони до кінця віку будуть супроводжувати Homo Sapiensa, не залишаючи місця спокою. Хоча, знайти баланс і душевну рівновагу можна, варто тільки піддатися мета трансформації і стати Homo Cogitus. Передбачаю песимістичну риторику: «І що, всі проблеми вирішаться?». Ні, але людині мислячій, напевно, все-таки, легше зберегти себе і не бути поглинутим екзистенційним вакуумом…
P.S. … «Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!» ... Григорій Сковорода…
P.P.S. … Vita est speciosa?... Кожен вирішує сам...
Автор: Вілена Воронова
19095599_2001427220078354_2809849223592632851_o

Я смотрю на водную гладь заливов Днепра… Вечер уносит заботу и суету уходящего дня, а я ловлю себя на мысли о том, как светло и счастливо на душе…И даже современный мир с его обилием лукавства и латентных манипуляций, давно подменивший понятие счастья, поставив знак равенства между ним и удовольствием, не в силах противостоять. Два параллельных мира, каждый из которых имеет место быть. Мир счастья – по иерархии выше и величественнее. Счастье – величина константная, не требующая внешней стимуляции. Omnia mea mecum porto… Да, всё, что человеку необходимо для счастья, он всегда носит с собой… Как часто мчится землянин на турбо крыльях за удовольствиями на таких сверхскоростях, пролетая возле такого маленького, лишённого «вселенского PR», счастья. Как щедр Творец в момент дарования счастья. Перед глазами залив, а в душе море счастья. Счастья от того, что живешь, дышишь, видишь, слышишь и имеешь возможность обо всём рассказать…Сегодня лимбическая система в трудах… Запах свежескошенной травы… Моросящий дождь… И обилие цвета… Вспомнила Гёте с его знаменитым и вечно живым «К учению о цвете»… «Цвет оказывает известное действие на чувство зрения, а через него и на душевное настроение»… Прав, что же ещё сказать… А я ловлю себя на мысли, что цвет, как сама наша жизнь, вечно в пути… Цвет движется в унисон со временем и пространством, с нашим настроением и реалиями бытия. То, что в полдень краснеет, то в сумерках чернеет… Голубое в сумерках начинает белеть… Тонкие оттенки исчезают, оставляя для лицезрения основные цвета…Жёлтое, так нами любимое в детстве, раздражает, когда мы становимся старше… Зелёный плод по заданному Всевышним алгоритму превращается в красный, оранжевый, жёлтый… Зеленый лист, умирая, желтеет, краснеет, чернеет… Вечное движение и вечная жизнь…

P.S. … Хорошего вечера, друзья… И снов, конечно, цветных…Пусть их цветовые потоки причинно воздействуют на организм и психику только благодатно, изменяя их глубинное состояние до состояния вселенского счастья и гармонии…

©Vilena V Voronova
Фото: Елена Полковникова
#aVilenaVVoronova #ВиленаВоронова #TheONEPlace

18767836_1994943227393420_7074396578922241002_n

Терпкий аир, пряный чабрец, душистый любисток, горькая полынь, освежающая мята, ароматные пионы, трогательные чайные розы…Вся эта растительно-цветочная атрибутика столетиями сопровождает самый зелёный праздник… Да, именно флористические щедроты и изобилие − идентификаторы Святой Пятидесятницы, Святой Троицы, Зелёного воскресенья…

Сегодня, спеша на праздничное Богослужение в храм, я словила себя на мысли, что узнаю этот праздник не только по цвету, а и по запаху. Так ароматно и волшебно пахло у бабушки в доме и хоть жила она в городе, это ничуть не мешало украсить каждую комнату потрясающей красоты цветами и пышной зеленью.
Да, у «Зелёных Свят» есть свой уникальный ольфакторный код. Наши обонятельные анализаторы без особого труда считывают его, катализируя запуск процесса формирования самых положительных эмоций и ощущений. Сегодня путь обонятельного раздражения в мою лимбическую систему — центральный диспетчерский пункт всех пяти чувств, оказался очень уж коротким…)) В руках традиционный праздничный букетик ...Я вдыхаю его ароматы, а из репозитория памяти уже достаются «метафайлики» со счастливыми детскими записями…
…В мгновения ока, на одном дыхании прошла Литургия. В который раз я окунулась в океаны Божественной благодати, причащаясь Святым Духом, и здесь, на земле, ощутила рай.
«Царю Небесный, Утешитель, Дух истины, Иже везде сый и вся исполняй, Сокровище благих и жизни Подателю» , − звучит в моей душе…
А подкорка выдаёт визуальные образы. Вспомнилось и «Гостеприимство Авраама» Андрея Рублёва, больше известное как икона Святой Троицы, и миниатюра Евангелия Равулы, и Эль Греко, со своей шедевральной художественной интерпретацией евангельского сюжета − «Сошествие Святого духа на апостолов». Всё это – триггеры, запустившие рефлексию, продукт которой : природа Духа Святого.
Дух Святой… Божественная животворящая сила. Она пронизывает весь наш мир и нас с вами, и поддерживает каждую минуту, прегнантно насыщая наше естество полнотою и смыслом бытия.
Дух Святой… Этот третий лик Пресвятой Троицы интегрируется в глубину человеческого сердца, если оно, конечно, открыто для восприятия Божьего дара. Он согревает его, сердце, освящает и преображает человека. Новый закон Божественной любви, написанный сегодня Духом Святым в нашем сердце, элиминировал Закон, начертанный на каменных скрижалях данный боговидцу Моисею на горе Синай. Между нами и Пресвятой Троицей установлена постоянная деятельная связь: сегодня каждый может быть носителем Божественной благодати. Человек, вдохновленный Божественной силой, открывает для себя иной порядок бытия, иные возможности, иную силу, иной разум, его онтологическая и экзистенциальная матрица качественно изменяется, открывая новые горизонты познания. Человек и сам становится мощным духовным источником, способным оросить сухие земли неверия и непонимания. Ещё вчера ему, человеку без Духа, требовалось построение логических конструкций для того, чтобы хоть как-то объяснить таинственность жизни, которая нет-нет, да и столкнёт человека в экзистенциальный вакуум или отправит на дно, устланное раковинами уныния, отчаяния, страха и фобий перед неизведанным, метафизическим. Сегодня человеку с Духом и в Духе, сознание которого прошито золотыми нитями благодати Божьей, не требуется никакой логики, не требуется никаких доказательств для того, чтобы быть в гармонии с собой и этим миром. Дух Святой купирует перманентный процесс задавания вопросов, выдавая утешительные ответы. Я не знаю достаменно, что чувствовали и ощущали апостолы, находясь в Сионской горнице, но обновляясь благодатью Духа, я не могу не торжествовать от того, что открываются духовные глаза, усиливается острота этого духовного зрения, а сила мысли переносит естество совсем в другие измерения и Горний мир…А ещё, ещё приходит мудрость от Премудрости. Сегодня я ставлю на депозит великую благодарность Творцу за Его промысел.
…Печать Троичного Божества − она повсюду. И на солнце, с его ядром, зоной лучистого перехода и энергией, дающей жизнь всему живому на земле. И на огне, с его пламенем, светом и жаром. И на самом человеке, ибо имеем и плоть, и душу, и разум.
Праздник Святой Троицы. Праздник для верующих христиан, праздник для философской души, праздник для пытливого ума. Праздник для не верующих, ибо и их сциентический взгляд на природу, с её красотами и благоуханием, не может не радовать и не дарить ощущение праздника.
А посему поздравляю всех!)) Пусть Дух Святой пребудет с нами до конца этого мира, пусть будет утешением в нашем ожидании, пусть будет основой нашей веры об исполнении нашей надежды в будущем! Пусть будет светом нашего разума! Пусть станет сиянием нашей души в Вечности!
P.S. …Три точки, не лежащие на одной прямой, определяют плоскость…Три наших «Я»…Три моих «В»…Три слова, ставшие девизом жизни: «Veni, Vidi, Vici»…Люблю число «3» с самого детства…Наверное, оно моё…))
Автор: Вилена Воронова
18814068_1993378337549909_4572933690292813004_n

«Все мы родом из детства»… Как филигранно заметил потомок знатного рыцаря святого Грааля, последний мечтатель эпохи Антуан де Сент-Экзюпери, творя своего «Маленького принца». А ведь и правда, независимо от пола, возраста, вероисповедания, национальности, всех нас «человеков планеты земля» объединяет одна онтологическая особенность, у каждого в анамнезе жизни значится: «был гражданином страны под названием «Детство»…

Сегодня, телеономные концепты: «дети − наше счастье», «дети − наша сила», «дети − это божий дар», «дети − это продолжение нас самих», «здоровье детей − ценность, которую нужно оберегать и хранить», «дети – наше будущее» и т.д., − всеохватывающий тренд, прочно укоренившийся в социуме и не собирающийся сдавать свои позиции, о чём свидетельствует хроника последних дней. Так ли это?! … Не вдаваясь в подробности своей профессиональной деятельности, могу констатировать факт участившихся обращений и в агентство, и в личном порядке организаций, компаний накануне «Международного дня защиты детей», цель которых оказание услуг. Кому-то нужно помочь с поиском источников финансирования, ресурсов для проведения мероприятия и фандрайзинг становится «палочкой-выручалочкой»; кому-то необходимо прописать сценарий детского события; кому-то «позарез» нужен качественный продукт копирайтинга, кто-то решил создать не просто праздник для детей, а дать жизнь настоящему детскому event-бренду, − в общем появилась не только работа, а и «материал» для анализа. Констелляция событий, «кухня» эвентов под кодовым названием «Дети» дают мне право утверждать, что «любовь к детям» − это не тренд, а скорее глубоко лоботомированный мейнстрим. Да, именно так я не раз думаю, когда на предложение выступить титульным спонсором того или иного концептуального эвента для детей, поддержать детей-сирот или отправить больного ребёнка на лечение в Европу, я слышу: «Виленочка, ты же знаешь, что я титульный инвестор своей жены, а она заказала очередную сумку «Биркин», так что у меня задача осчастливить её!» … Что же и это надо! Ведь и взрослая женщина, тоже в душе ребёнок и может для полного счастья ей как раз и не достаёт знаменитой модели культовой сумки от бренда Hermès…)) Но, так хочется верить в то, что приоритеты и у «жён», и у их амбициозных «мужей» поменяются: и вместо пополнения гардероба, вдруг захочется «перенаправить» финансовые потоки семейного бюджета в благотворительное море. А обострение» альтруизма у представителей общественно-политического истеблишмента и экспроприация бренда «детство» с целью «утяжеления» своего реноме, станет не только частью избирательной кампании и собственного пиара.. Ну, а пока эта перспектива завтрашнего дня, стоит вспомнить о дне сегодняшнем.
Сегодня у детей праздник. Просматриваю ленту новостей. Сколько знакомых, да и не очень знакомых лиц в многочисленных селфи запечатлены с детьми. Да, время не остановить, жизнь продолжается. И как сегодня хочется, чтобы она, ЖИЗНЬ, продолжалась без войны и кровавых событий; чтобы наши дети, дети Украины, знали о войне только из учебников истории; чтобы седые виски у них появились только в глубокой старости, а не в шестилетнем возрасте, чтобы грохот орудий и канонада были частью праздничного салюта, а не частью чужого плана по захвату Родины. А ещё так хочется, чтобы телеономные концепты: «дети − наше счастье», «дети − наша сила», «дети − это божий дар», «дети − это продолжение нас самих», «здоровье детей − ценность, которую нужно оберегать и хранить», «дети – наше будущее» и т.д., − были не всеохватывающим трендом, прочно укоренившимся в социуме, а действительностью и ответственностью взрослых.
Дети, милые, дорогие, родные! Дети Донецка и Львова, Луганска и Луцка, Симферополя и Ужгорода, Одессы и Ивано-Франковска...Дети всей Украины! МИРА ВАМ, ДОБРА И СЧАСТЬЯ! С праздником, вас! С Днём защиты детей!
P.S. ... Ex ore parvulorum veritas! Спасибо нашим детям за то, что открывают нам простые истины и так часто учат мудрости.
Автор: Вилена Воронова
18622609_1990365334517876_4458466752321217398_n

… «Осень, осень, ну давай у листьев спросим: где он май, вечный май»…С особой интенцией пою я эту песню в караоке, может поэтому мои слушатели просят именно её повторить как говорится, на «на бис», констатируя при этом: «Ну, как-то так она у тебя звучит, с такой волнующей эмоцией!» Да, и они абсолютно правы. Ибо являясь апологетом осени, ведь родилась в октябре, я безумно люблю май. Ювенильная природа, девственная чистота, нежнейшие ароматы… Канделябры каштанов, жемчуг ландышей, огоньки тюльпанов, сиреневый рай, снежные шары бульденежа, радужный ирис…Вся палитра самых ярких эмоций, вся гамма лучших человеческих чувств генерируется майской природой. Порой ощущаешь дефицит слов, когда пытаешься вербально обозначить эти весенние шедевры, так щедро подаренные Творцом. Эпитеты, сравнения, перифразы, гиперболы и метафоры – все эти тропы рождаются в душе, когда созерцаешь красоту природы в мае. Такие инсталляции Матушки-природы - мета искусство, приводящие все наши анализаторы в экстаз. Красоты мая - тригерр для поэтов, художников, музыкантов. Все они на протяжении столетий соревнуются в мимесисе, стараясь перфектно и прегнантно перенести калькой природные творения в своё творчество. Эмоционально-эстетическая сила майских чудотворений не оставляет равнодушным никого. И как же это здорово. Как нужна сегодня современному человеку эта жизненесущая инъекция прекрасным. Выживать человеку в условиях техногенных катастроф, локальных войн, социальных конфликтов, национальных распрей становится все более сложным. Всё чаще Homo Sapiens попадает в экзистенциальный вакуум и как следствие обретает «букет» болезней: духовных, физических, ментальных. Сколько средств иногда уходит на реабилитацию и как часто игнорируется простое, лежащее на поверхности решение вопроса. Природа – она есть первый лекарь. Восстановление с помощью её мощного ресурса разрушенной гармонии мира человека - реальность. Врачи, психологи с завидной частотой констатируют выздоровление, а духовники - феномен преображения души…

…Я вдыхаю ароматы ириса и понимаю, почему аромат душистого эфирного масла этих цветов был фаворитом у венценосных особ и ним пропахли королевские гардеробные… Я любуюсь этими цветами и понимаю, почему «отец медицины» Гиппократ, давая имя этому растению, вспомнил о древнегреческой богине Ириде, сходившей по радуге на землю, Да, в переводе с греческого «ирис» означает радуга. С древним целителем согласился и великий шведский естествоиспытатель Карл Линней, когда вводил этот цветок в свою знаменитую систему научных названий растений, сохранив за ирисом его древний нейминг. Сегодня я, выбирая букет выходного дня, не смогла устоять перед красотой этих цветов. Я словила себя на мысли о том, что той фреске, где изображен жрец в цветущих ирисах, на стенах Кносского дворца на острове Крит, 4000 лет, а это значит, что не одно тысячелетие эти сказочной красоты цветы манят людей во всех уголках земного шара. И не важно как его называют люди: ирисом, касатиком, перуникой, петушком, певником или пикульником, все они не равнодушны к этому творению Творца и свидетельством тому седые легенды, произведения искусства и шедевры народного творчества…
… Я вдыхаю последние дни весны и, сливаясь с макрокосмосом, ощущаю всеми фибрами своего естества, что я его маленькая частичка, корпускула…А еще, я в который раз констатирую для себя лично, что практически всё в этом мире способно вызывать у меня амбивалентные эмоции, всё, кроме красоты природы. И май в данном случае в 100% фаворе. Каждый год уличаю себя в однополярной чувственности к этому времени года. Я визуализирую его, я вдыхаю его, я переживаю его и понимаю, что катарсис неизбежен… Сегодня изобилие красот и аромата мая, вся эта трогательная цветочная эстетика, этот опыт освоения действительности, привели меня в состояние эйфории духа, восторга, высшей радости, блаженства, экстаза, неописуемого духовного наслаждения. Переживания органической причастности к универсуму вылились маленькими слезинками счастья на моём лице…А это значит, что синергия природных красот тронула меня до глубины души и очистила её…
P.S. …Вдруг вспомнились мне философские концепты Аристотеля, Платона, Гераклита, Брейера, Фрейда, каждый из которых подарил миру свою интерпретацию феномена катарсиса…И как результат не глубокой рефлексии: «Я не ваш адепт, господа хорошие!)) Ибо сегодня я философствую сама на тему катарсиса и имею свою интерпретацию…)))»
Автор: Вилена Воронова
18424095_1983937235160686_3692846710972226887_n

... В жизни нет прекрасней песни,
Чем та, что пела мать тебе.
Мы с нею рождены
И с нею, может, мы воскреснем,
Когда придут судные дни...

... Мать и дитя, их пуповиной
Связали прочно небеса
В одно единое творение,
Чтоб не расстались никогда...

... Где бы не было лихое чадо,
Куда б не бросила судьба,
Мать с ребёнком всегда рядом
И даже, если ним отвергнута она...

... Прикроет грудью, приласкает взглядом
И нежною рукой прижмёт к себе.
И что, скажи, ещё для счастья надо,
На этой грешной всем земле?...

... Сумей сберечь подольше дар, 
Моли для матери лета сердечно,
Чтоб и когда ты будешь стар,
Над головой седой твоей звучала её песня...
P.S. ... Слава Творцу за то, что благословил моё рождение от самой лучшей МАМЫ на свете... 
P.P.S. ... Позвоните своей МАМЕ...
(C) Vilena V Voronova 
#ДеньМатери #VilenaVVoronova #ВиленаВоронова

___1

«Никто не забыт, ничто не забыто!»… Этот риторический вербальный бином Ольги Берггольц вот уже несколько десятилетий крылатый. Подвиг солдата, защитника, освободителя и героя Второй мировой войны стал навсегда достоянием общенародной памяти.

Склоняясь в земном поклоне перед великим подвигом миллионов, в канун Праздника Великой Победы, я в который раз понимаю, что это воистину ВЕЛИКАЯ ПОБЕДА, ибо досталась нашим предкам слишком дорогой ценой.
Пятьдесят пять миллионов унесённых жизней и столько же искалеченных судеб…Я уверена, на всём постсоветском пространстве нет ни одной семьи, которая в той или иной степени не ощутила бы на себе деструктивную силу фашизма..
Сегодня каждый человек, не лишённый человеческого, не может не почтить память тех, кто своей жизнью заплатил за будущее, которое стало нашим настоящим.
Это самая интернациональная победа. У неё нет национальности. В окопах и под пулями, делясь последним куском хлеба, никто не задавался вопросом: кто и какого вероисповедания, национальности. "Веришь ли ты в победу?",─ вот она экзистенциальная доминанта общественного дискурса в годы Второй мировой. На разных языках к небу доносилась молитва о даровании сил, терпения и духа, чтобы выстоять и победить!
Для меня, как и для многих, День Победы - праздник «со слезами на глазах». Я горда тем, что сегодня могу сказать: «Я, Воронова Вилена, внучка потомственного офицера, героя-освободителя Воронова Тараса Арсентьевича».
Великий Человек! Человек, личная парадигма которого просто прошита аксиологическими константами. Честь и совесть, правда и истина, свобода и воля. Эти высшие духовные ценности стали фундаментом нравственного идеала моего деда, идеала, ради которого стоило жить и не жалко было умереть. Его телеономные концепты: красота, спасающая мир, истина, которую ищут всю жизнь, свобода, к которой стремятся, справедливость, которая есть социальным индикатором, совесть, которая ни что иное как лакмус в системе моральных координат, вера, которая придаёт силы, надежда, которая умирает последней, любовь, правящая миром и есть апексом на карте бытия ─ вот она квинтэссенция Modusa Vivendi моего деда.
Когда началась Вторая мировая война он уже был молодым офицером Красной Армии.
После окончания военного училища был распределён в 169-ю стрелковую дивизию. В её доблестных рядах молодой лейтенант Воронов уже 25 июня 1941-го года стал на защиту Отечества в составе 152-го разведывательного батальона.
22-летний, красивый, аристократической внешности парень вступил в неравный бой с адской силой фашисткой Германии.
В июле – начале августа 1941 года дивизия вела бои в районе Ямполя и Первомайска. Передней стояла задача помочь войскам 6-й и 12-йармий, которые прорвались к Первомайску. В этих боях мой дед потерял первых боевых товарищей-сослуживцев. Дивизия оказалась в кольце и понесла большие потери. В одном из этих сражений смертельно был ранен её командир генерал-майор И.Е.Турунов. Но наши мужественные деды сумели вырваться из окружения и соединиться с главными силами Южного фронта.
Сегодня память о Воронове Тарасе Арсентьевиче должны почтить сегодня в Днепропетровске, Полтаве, Харькове, где в 1942 году в составе всё той же дивизия сражался мой дед.
16 сентября 1942 года он прибыл под Сталинград. Думаю, что сегодня даже школьник знает, что Сталинградская битва - крупнейшая сухопутная битва в истории человечества, ставшая переломным моментом в ходе военных действий. В этом сражении немецкие войска окончательно потеряли стратегическую инициативу. Командование Вермахта просчиталось, сделав ставку на маргинальность Красной армии. Суммарные потери обеих сторон в этом сражении превышают два миллиона человек. Но промыслом Божьим мой дед остался жив и даже не ранен. Лишь портсигар разнесло на мелкие кусочки.
После боёв под Сталинградом дивизия 13-го марта 1943 года была передислоцирована в Козельск. Там, в составе 11-ой гвардейской армии, летом 1943 года она вела бои на Курской дуге. Мой дед в период июльских боёв был участником освобождения 20 населённых пунктов.
21-26 февраля 1944 года Воронов Т.А. участвовал в Рогачёвско-Жлобинской операции. После освобождения г. Рогачёв дивизия получила название "Рогачёвская".
В составе 3-й армии 1-го Белорусского мой дед принимал участие в операции «Багратион». До настоящего времени эта крупномасштабная наступательная операция вошла во все мировые учебники как уникальная. В масштабах советско-германского фронта операция «Багратион» стала крупнейшей в серии наступлений. Были поглощены значительные военные резервы Вермахта, а в государственной парадигме пункт, интенсивно эксплуатируемый нацистской пропагандой, о том что противник неполноценен и слаб, фактически был элиминирован. В ходе этого обширного наступления мой дед участвовал в освобождении Белоруссии, восточной Польши и части Прибалтики. Противник снова понёс тяжелейшие потери. Но и потери Красной Армии стали огромнейшими: около 178 000 погибших, пропавших без вести, пленных. Около 587 000 раненых. Мой дед остался жив. Думаю, что именно участие в операции «Багратион» имело место в дальнейшей его судьбе. Ведь потом, после окончания войны, он продолжил службу на территории Белоруссии. Куда только не забрасывала служба: Гомель, Витебск, Минск, Гродно. Сегодня эти города, да и вообще Беларусь, считаю частью своей родины, а в репозитариях моих душевных недр хранятся не только файлы с хронологией тех событий, а и любовь к тем местам, с которыми я связана метафизической пуповиной. Ведь на благословенной белорусской земле, русский и украинка, мои, дед и бабушка: Вороновы Тарас Арсентьевич и Анисия Варфоломеевна родили моего отца.
В дальнейшем Воронов Т.А. в составе родной 169-ой стрелковой дивизии освобождал земли Восточной Пруссии. Не единожды дед вспоминал массированную бомбардировку и штурм города-крепости Кёнигсберг, капитуляцию немецкого гарнизона и водружение на башне Der Dona Знамени победы. Мужество воинов Красной Армии было отмечено салютом высшей категории. В Москве 324 орудия совершили 24 артиллерийских залпа. Также была учреждена медаль «За взятие Кёнигсберга», которой был награждён и мой дед.
На завершающем этапе войны он принимал участие в Берлинской операции. Эта стратегическая операция советских войск на Европейском театре военных действий, в ходе которой Красная Армия заняла столицу Германии ─ Берлин, стала победоносным апофеозом и завершением Второй мировой войны. 23 дня сражения - с 16 апреля по 8 мая 1945-го года, навсегда остались в памяти моего доблестного и мужественного дедушки.
Завершил свой боевой путь Воронов Тарас Арсентьевич в звании майора в составе 169-ой стрелковой дивизии под командованием генерал-майора Верёвкина Фёдора Андреевича , выходом к реке Эльба в районе города Гентин.
В послевоенные годы он продолжил карьеру военного в Белорусском военном округе, передавая новому поколению свой бесценный опыт и знания. Каждый раз, бывая в командировках в Минске, я прошу приглашающую меня сторону, выбирать маршрут следования через Площадь Победы, где жил мой дед, ну и отец соответственно, чтобы ещё раз прикоснуться к истории. А когда вечером, прогуливаюсь по площади, которая для каждого белоруса, как для украинцев Майдан Незалежности в Киеве, дому, на котором красуется большими буквами «ПОДВИГ НАРОДА» машу ручкой, ещё бы, в нём мой папа, ещё будучи подростком, принял решение дать имя будущему ребенку Вилен, в честь лучшего друга моего деда, штабного генерала. Родилась я, девочка, и к мужскому имени присоединилась всего лишь буква «а».
По завершению военной службы в 1956-ом году в звании подполковника, дед стал преподавателем партийной школы.
Очень жаль, что судьба установила онтогенетические лимиты и не определила моего деда в кластер долгожителей… Никогда не забуду митинг и траурную процессию, залпы орудий и длинную череду из лучших учеников подшефной школы, военнослужащих местного гарнизона, несущих алые подушечки с наградами.
За время войны Воронов Тарас Арсентьевич был награждён Орденом Великой Отечественной войны, 2-мя Орденами Красной Звезды, 2-мя медалями «За отвагу», медалью «За боевые заслуги», медалью «За оборону Сталинграда», медалью «За взятие Кенигсберга», медалью «За взятие Берлина», медалью «За победу над Германией» и многими другими медалями, всего 34 медали и практически ещё стольким же количеством Благодарностей Верховного Главнокомандующего И.Сталина.
Низкий поклон, тебе дед. Спасибо за жизнь и Великую Победу! А еще за гены…
P.S. Сегодня я с особо благодарна Президенту Республики Беларусь Александру Григорьевичу Лукашенко, его Администрации, главным редакторам и владельцам СМИ Украины, Беларуси, Российской Федерации, а также телеканалу «Интер» Телеканал Інтер за то, что увековечили память моего доблестного деда и лично поздравили с праздником.
Автор: Вилена Воронова
17952615_1969759323245144_1534348349029188135_n

Христос воскрес! Воістину воскрес!
Христос воскресе! Воистину воскресе!
Christ is risen! He is risen indeed!
Χριστός α̉νέστη! ’Aληθω̃ς α̉νέστη!
Christus (Der Herr) ist auferstanden! Er ist wahrhaftig auferstanden!
Kristus är uppstånden! (Ja, Han är) sannerligen/verkligen uppstånden!
Christus resurrectus Est! Vere resurrexit!
Cristo resucitó! En verdad resucitó!
Krisztus feltámadt! Valóban feltámadt!
ქრისტე აღსდგა! ჭეშმარიტად აღსდგა!
K’ristos yareaw imeṙeloc'! Ōrhneal ē yarut'iwnn K'ristosi!
Christ est ressuscité ! En vérité/ Vraiment, Il est ressuscité !
Cristo è risorto! È veramente risorto!
Chrystus zmartwychwstał! Prawdziwie zmartwychwstał!
Kristus je vzkříšen! Vskutku je vzкříšen!
Хрыстос уваскрэс! Сапраўды ўваскрэс!
Kristus augšāmcēlies! Patiesi augšāmcēlies!
Kristus prisikėlė! Tikrai prisikėlė!
המשיח קם כן הוא קם
المسيح قام حقاً قام
Mesih tirildi! Kerçekten tirildi!
Isa peyğǝmbǝr yenidǝn dirildi! Bubir hǝqiqǝtdir, o yenidǝvn dirildi!
مسیح برخاسته است! به راستی برخاسته است!
येसु मसीह ज़िन्दा हो गया है! हाँ यक़ीनन, वोह ज़िन्दा हो गया है!
基督复活了(他)确实复活了
ハリストス復活!実に復活!
З ВЕЛИКОДНЕМ! С ВОСКРЕСЕНИЕМ ХРИСТОВЫМ! 
#Пасха #СветлоеХристовоВоскресение #ВиленаВоронова#VilenaVVoronova #ОднойСтрокой

Автор: Вілена Воронова 
Генеральний директор Міжнародного брендингового агентства «BRANDING & CONSULTING VVV»
Директор «ІНСТИТУТУ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО БРЕНДИНГУ»
Співголова Всеукраїнського Жіночого Руху «ЖІНКИ ЗА ЗМІНИ»

ТОР-СОБЫТИЕ

«Українському Гарварду – 50»: все тільки…

«Українському Гарварду – 50»: все тільки починається!

… «Українському Гарварду – 50», «Золотий ювілей богемного вишу», «Феєричний...

08 Ноя 2018

Подробнее

ТОР-ЦИТАТА

«Я много чего смешиваю, изменяю. Я никог…

«Я много чего смешиваю, изменяю. Я никогда не стою на месте, поэтому у меня нет одного стиля. Каждый новый раз, когда вы меня видите – я другой»

Пабло Пикассо, основатель кубизма и один из самых популярных художников 20-го...

26 Окт 2018

Подробнее

ТОР-БРЕНД

ТОП-15 самых популярных мобильных прилож…

ТОП-15 самых популярных мобильных приложений в октябре

В октябре самыми популярными приложениями среди пользователей смартфонов на платформе...

19 Ноя 2018

Подробнее

Vilena V Voronova

Якщо очі - дзеркало душі, то мова - дзер…

Якщо очі - дзеркало душі, то мова - дзеркало нації

Якщо очі - дзеркало душі, то мова - дзеркало нації.·©...

10 Ноя 2018

Подробнее

PERSONA

«Той самой» итальянский Дом Dolce & Gabb…

«Той самой» итальянский Дом Dolce & Gabbana назвал Эмилию Кларк

Недавно у аромата-бестселлера The One, Dolce & Gabbana, появилось новое лицо...

27 Окт 2018

Подробнее